Узагальнення причин скасування
судових рішень Бериславського районного суду Херсонської області
Апеляційним судом Херсонської області в 2017 році
у кримінальному судочинстві
Метою проведення узагальнення було вивчення причин скасування судових рішень, аналіз помилок, які найчастіше допускаються судом при винесенні рішень, виявлення порушень кримінального процесуального закону, допущених при судовому розгляді кримінального провадження у місцевому суді.
Отже, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Зі ст.24 КПК України вбачається, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Отже, відповідно до статистичних звітів протягом 2017 року в Бериславському районному суді Херсонської області надійшло та розглянуто 227 кримінальних справ, оскаржено (вироків, ухвал, постанов) – 91 справа, із них скасовано 38 справ (15,8%), змінено 11 справ (4,6%).
Таким чином, якість розгляду кримінальних проваджень по суду становить 79,6%.
Частинами 1, 2 статті 409 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:
1) неповнота судового розгляду;
2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Суд апеляційної інстанції при виявленні відповідних порушень повинен виходити не лише із того, що вони фактично перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а й з потенційної можливості такого перешкоджання. Тобто для зміни або скасування вироку чи ухвали від суду апеляційної інстанції не вимагається встановлення наслідків, допущених судом першої інстанції порушень і причинного зв'язку між допущеними порушеннями і прийняттям незаконного та/або необґрунтованого судового рішення.
Рішення про скасування або про зміну судового рішення приймається судом апеляційної інстанції з урахуванням характеру допущених судом першої інстанції порушень та фактичних обставин справи в межах перегляду судом апеляційної інстанції.
Апеляційні суди, як суди факту і права, повинні враховувати, що на стадії апеляційного перегляду має закінчуватися кримінальне провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Васильєв проти України" від 21 червня 2007 року "повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру".
– Характерними причинами скасування рішень Бериславського районного суду Херсонської області з одночасним поверненням справи на новий судовий розгляд в 2017 році, були неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, ухвалою Апеляційного суду Херсонської області було скасовано вирок Бериславського районного суду Херсонської області по справі №647/2317/16-к вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 04.10.2017 року щодо Г. про його виправдання частини пред’явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України (епізоди №1,7, 11, 12), та призначено новий розгляд у тому самому суді 1 інстанції в іншому складі суддів.Підставами скасування було те, що виправдовуючи Г. за вищевказаними епізодами крадіжок, судом першої інстанції не було взято до уваги показання самих потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та не надано їм належної оцінки щодо їх послідовності та узгодженості, які були присутніми на слідчих експериментах, де обвинувачений особисто розповідав та добровільно показував про обставини вчинення крадіжок. Відкидаючи ці докази обвинувачення, суд першої інстанції належним чином не мотивував своє рішення, не проаналізував і не дав відповідної оцінки доказам обвинувачення у їх сукупності, у тому числі тим, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, допустив істотні суперечності та припущення у своїх висновках щодо винності чи невинності обвинуваченого у частині пред’явленого обвинувачення, достовірності чи недостовірності, допустимості чи недопустимості, достатності чи недостатності тих чи інших доказів, і не навів у вироку переконливих мотивів, з яких він взяв до уваги одні докази і відкинув інші, зокрема, показання потерпілих, дані протоколів оглядів та слідчих експериментів за участю обвинуваченого, які не були поставлені під сумнів самим обвинуваченим як під час досудового розслідування, так і судового розгляду, яким не дав однозначної оцінки в їх сукупності, а також не навів причин, з яких обвинувачений міг обмовити себе у вчиненні крадіжок. Тобто ці докази фактично були проігноровані судом, що є незрозумілим. Суд прийняв до уваги лише показання обвинуваченого про його непричетність до крадіжок чужого майна, які є суперечливими та сумнівними. Тобто, висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів та встановлених обставин справи, містять істотні суперечності, які не було усунуто судом при розгляді справи, а також не містять точних і категоричних суджень, які ставлять під сумнів висновки суду з приводу достовірності чи недостовірності, допустимості чи недопустимості, достатності чи недостатності тих чи інших доказів, про що правильно зазначено в апеляційній скарзі прокурора.
Аналогічне судове рішення було ухвалене судовою колегією при перегляді вироку Бериславського районного суду Херсонської області від 06 лютого 2017 року щодо Р., Л., яким скасовано вирок та призначено на новий розгляд в тому ж суді, але в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового засідання. Колегія суддів вважає, що суд безпідставно та надумано визнав незаконними протокол слідчого експерименту від 12.03.2016 року, протоколи огляду та ухвали слідчого судді від 02.02.2016 року, якими надано дозвіл на огляд приміщення кафе «Хуторок», проведений 30.01.2016 року та домоволодіння від 30.01.2016 року, оскільки дії були проведені зі згоди власника кафе ОСОБА_18, користувачів домоволодіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відповідно до вимог ч. 3ст. 233, ст.234 КПК України. Суд першої інстанції в порушення ст. ст. 91, 94, 95 КПК України, не врахувавши показання всіх свідків та доказів по кримінальному провадженню виніс рішення, яке є незаконним та передчасним і яке підлягає скасуванню.
Такі порушення вимог кримінального процесуального закону перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок, а тому вирок було скасовано з поверненням справи на новий судовий розгляд.
– Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Так, прикладом скасування вироку Бериславського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2016 року щодо Б. та призначення на новий розгляд кримінального провадження в тому ж суді в іншому складі суду є порушення судом першої інстанції порядку визначення обсягу доказів призвело до неповноти та однобічності судового розгляду, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення провадження. Зокрема суд не встановив які саме тілесні ушкодження обвинувачений завдав потерпілому, визнав доведеним лише завдання саден обличчя та не мотивував свій висновок щодо недоведеності обвинувачення Б. у завданні потерпілому тілесних ушкоджень у виді саден шиї. Не встановив та не зазначив у вироку суд і час протягом якого обвинувачений утримував потерпілого у підвальному приміщенні. Недотримання судом першої інстанції вимог ст.349 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, і є підставою для скасування вироку суду.
Обставини справи не оспорюються сторонами у випадку, коли обвинувачений повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор, потерпілий не висловлюють жодних заперечень проти встановлених обставин.
Неприпустимим є розгляд судом кримінального провадження за скороченою процедурою щодо особи, яка може неправильно зрозуміти відповідні обставини, чи щодо особи, яка не визнала свою вину.
– Однією з підстав скасування рішень суду першої інстанції із призначенням нового судового розгляду є встановлення судом апеляційної інстанції невідповідності обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України.
Крім того, Апеляційним судом Херсонської області було скасовано ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 02.10.2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо К. повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України, у зв’язку з неналежним встановленням органом досудового розслідування місця проживання обвинуваченого К. Той факт, що К. після цього ухилявся від явки до суду не свідчить про порушення слідчим/прокурором вимог ст. 291 КПК, оскільки на час складання обвинувального акту всі відомості щодо обвинуваченого були належно встановлені. Більш того, саме за місцем фактичного проживання К., встановленим слідчим під час досудового розслідування слідчим суддею застосовувався запобіжний захід у виді особистого зобов’язання. В судовому засіданні 02.10.2017 року прокурором заявлялось клопотання відкладення підготовчого провадження, яке безпідставно залишено судом без задоволення, оскільки суд не вичерпав всі передбачені законом процесуальні можливості для забезпечення участі обвинуваченого в судовому засіданні, зокрема шляхом здійснення його приводу. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що місце фактичного проживання обвинуваченого станом на час направлення обвинувального акту до суду органом досудового розслідування встановлено належним чином, оскільки саме за цією адресою він отримав судову повістку, а тому ухвала суду про повернення обвинувального акуту прокурору з цих підстав є незаконною, такою, що постановлена з істотним порушенням КПК. Таким чином, ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
З аналогічних підстав було скасовано ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 01.09.2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо С. повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Колегія суддів дійшла висновку, що на час складання та затвердження обвинувального акту орган досудового слідства встановив фактичне місце проживання обвинуваченого, а тому посилання суду першої інстанції на відсутність у обвинувальному акті відомостей про точне місце проживання обвинуваченого не відповідає матеріалам провадження. Місце реєстрації обвинуваченого, зазначене в обвинувальному акті співпадає із відомостями зазначеними в його паспорті. Ухилення обвинуваченого від явки до суду та його відсутність за місцем проживання не можуть тягнути за собою повернення обвинувального акту прокурору.
– Ухвалення судового рішення незаконним складом суду є підставою для скасування вироків і ухвал суду першої інстанції з призначенням нового розгляду, що передбачена п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК.
Відповідно до кримінального процесуального законодавства незаконним визнається склад суду, якщо були підстави, які виключали участь судді в розгляді справи; судове рішення підписане суддею, що не брав участі у розгляді справи; порушені правила щодо кількісного складу суддів; у розгляді справи брали участь судді, термін повноважень яких минув; якщо суд у встановленому законом порядку не розглянув клопотання про відвід судді або присяжного.
Так, вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 22.02.2017 року відносно М.Є., М.П. було скасовано та призначено новий судовий розгляд у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суддів. Оскільки, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2016 року, у зв’язку зі звільненням з посади судді Захарчука В.В. він замінений суддею Миргород В.С. При цьому вищевказана суддя не будучи до цього запасним суддею не перебувала в залі судового засідання протягом попереднього судового розгляду. Однак, як вбачається з журналу судового засідання та аудіо фіксації судового засідання, всупереч вимогам ст. 320 КПК України, під час судового засідання 06 жовтня 2016 року думка судді Миргород В.С. про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, вислухана не була, не з’ясовне і питання щодо її ознайомлення з ходом судового розгляду та матеріалами кримінального провадження наявними в розпорядженні суду та її згода з прийнятими судом процесуальними рішеннями. Також, щодо рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку судом, в супереч вимогам ст. 320 КПК України, не була винесена вмотивована ухвала про що свідчить її відсутність в матеріалах кримінального провадження. Ці порушення, безперечно ставлять під сумнів законність і обґрунтованість оскаржуваного вироку, та з урахуванням положень ст.9 ч.6, ст.7 ч.1 п.1, п.2, п.3, п.15 КПК України, ст.ст. 412 п.2 ч.2, 415 КПК України, тягне за собою безумовне скасування оскаржуваного вироку суду відносного М.Є., М.П. з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
– Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК та з огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове провадження, є підставою для скасування судового рішення із призначенням нового розгляду.
Так, вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 28.08.2017 року відносно П., Р., К. було скасовано та призначено новий судовий розгляд у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суддів. З огляду на положення закону, колегія суддів вважає, що журнал судового засідання ведеться у будь - якому разі, а фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді може не здійснюється. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судові засідання призначені на 29.06.2016, 22.11.2016 та 27.03.2017 років і відповідно до довідок не відбулося у зв’язку з неявкою сторін. Проте журнал судового засідання відсутній, що є порушенням ст. 108 КПК України. Колегія суддів кримінальної палати Апеляційного суду Херсонської області позбавлена можливості перевірити чи проводилось судове засідання та які процесуальні рішення були прийняті під час його проведення. Відповідно до п.п.5, 7 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого та у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання.
Скасовуючи судові рішення з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, апеляційний суд у більшості проваджень постановляє ухвали відповідно до вимог КПК України, із посиланням на виявлені порушення, які зумовлюють безумовне скасування оскаржуваного вироку, з зазначенням пункту, частини і статті процесуального закону, якими передбачено таке порушення, та правові наслідки їх виявлення.
З проведеного аналізу причин оскарження судових рішень в кримінальному судочинстві Бериславського районного суду Херсонської області Апеляційним судом Херсонської області вбачається, що основними причинами оскарження та скасування вироків (ухвал) суду у кримінальних справах були помилки, допущені судом при розгляді, такі як: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; порушення вимог кримінального процесуального закону.
За результатами узагальнення встановлено, що значна кількість вироків скасована з призначенням нового судового розгляду через недотримання Бериславським районним судом Херсонської області вимог ч.1 ст.412 КПК України, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Для недопущення винесення необ’єктивних рішень при розгляді кримінальних справ суддям слід більш предметно підходити до застосування норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства, ретельно вивчати матеріали кримінальних проваджень, судову практику та нове законодавство.
Суддя-спікер Р.Р.Волошин
_03_03.png)
