Історична довідка
про Бериславський районний суд Херсонської області
Бериславський район розташований у центральній правобережній частині Херсонщини, у Причорноморській низовині на правобережжі Дніпра та Каховського водосховища. На північному сході межує з Нововоронцовським районом, на сході по руслу Дніпра з Великолепетиським, Горностаївським і Каховським районами, на півдні з містом Нова Каховка, Цюрупинським і Білозерським районами, на заході з Снігурівським районом Миколаївської області і північному заході з Великоолександрівським районом Херсонської області. Займає площу 172,0 тис.га.
У III–IV столітті на території району була столиця Остготського королівства Данпарштадт, наприкінці XIV століття — резиденція золотоординського хана Тохтамиша — Догангечіт. У 1484 році турки збудували тут фортецю Газі-Кермен (пізніше Кизи-Кермен). У1695 році фортецю здобули козацькі полки гетьмана Івана Мазепи. В 1784 році на руїнах Кизи-Кермена засновано місто Берислав.
За даними Новоросійського календаря на 1849 рік Берислав - це заштатне місто Херсонської губернії Херсонського повіту Російської Імперії.
Вперше згадка про суд, який діяв в м. Берислав була у 1896 році. Так, за даними "Списка населенных мест Херсонской губернии", виданого Губернським статистичним комітетом в м. Херсон у 1896 р.:
Берислав - заштатне місто Херсонського повіту. Дворів 1542, мешканців 13 167 (6 729 чоловіків, 6 438 жінок). Парафій православних 3, Церков православних 4, єврейська синагога та два молитовних будинки. Міське поліційне управління. Штат поліції: пристав, урядник і дванадцять городових. Міська управа. Міщанська управа. Сирітський суд. Камери: міського судді, судового слідчого та земельного начальника 10 дільниці Херсонського повіту.
Сирітський суд - в дореволюційній Росії (1775-1917р.р.) установа, що завідувала опікунськими і сирітськими справами осіб міських станів. Фундирувався при городових магістратах, а після введення судових статутів (1864) — при окружних судах, у складі голови — міського голови або іншої особи із певного числа членів, що обираються зборами купецького, міщанського і ремісничого станів на 3 роки. У тих містах, де не було введено городове положення, Сирітський суд складався з міського старости і 2 членів, що обираються міськими суспільствами.
У «Памятной книжки Херсонской губернии на 1914 г.», що була видана у Херсоні того ж року містяться наступні дані про Бериславське чиновництво.
Міський голова і Голова міського сирітського суду - почесний громадянин Георгій Йосипович Сулим.
Помічник – Олексій Лук’янович Рогов.
Секретар – Іван Васильович Фролов.
Пристав – колезький асесор Пимен Гаврилович Крижанівський
Земський начальник 10-ї дільниці Іван Іванович Герасимов.
У ті часи крім сирітського суду, який діяв у місті Бериславі, на території Бериславщини діяли також волосні суди, які знаходились у Козацькій (суч. смт. Козацьке), Качкарівській (суч. с. Качкарівка), Тягинській (суч. с. Тягинка), Старо-Шведській (суч. с. Зміївка) волостях. У жовтні 1922 році Козацька та Старо-Шведська волості були об’єднані у Бериславську волость, Тягинська та Качкарівська лишились.
На даний час достовірно відомо, що волосні суди діяли на території сучасного Бериславського району до 1917 року, потім їх було перейменовано на народні суди, які функціонували аж до 30-х років ХХ століття (згідно архівних документів).
12 квітня 1923 року друга сесія ВУЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ України», згідно з якою в УСРР замість 102 повітів, що ділилися на 1989 волостей, було створено 53 округи, які ділилися на 706 районів, так було створено Бериславський район Херсонського округу Одеської губернії.
До новоутвореного району увійшли території ліквідованих Бериславської та Тягинської волостей.
Згідно з рішенням президії Херсонського окрвиконкому від 3 вересня 1926 року Бериславський район увійшов до складу новоствореного Сейдемінуського району, який згодом був перейменований в Калініндорфський.
1932 року Бериславський район знову став окремим районом з власним районним центром та входив до новоствореної Одеської області.
Нажаль наразі не відомо про діяльність судів на території Бериславського району з 1930 по 1944 рр., так як документи до нашого часу не збереглися.
30 березня 1944 року була створена Херсонська область у яку увійшов Бериславський район.
В зв’язку з відсутністю архівних даних щодо створення та початку функціонування Бериславського районного суду Херсонської області датою його створення можна сміливо вважати 1944 рік (згідно архівних даних рішень, які збереглися на сьогоднішній день). Цю дату можна вважати початком роботи Бериславського районного суду Херсонської області.
Реорганізація державного життя у повоєнний період зачіпала судові та правоохоронні органи. Після скасування у вересні 1945 р. широкої юрисдикції військових трибуналів відновилася в повному обсязі юрисдикція народних, обласних судів та Верховного Суду України.
З 1948 року Бериславський народнийсуд Херсонської області підпорядковувався Управлінню Міністерства Юстиціїпо Херсонській області.
Протягом 1947-1948 pp. сесіями обласних Рад депутатів трудящих терміном на 5 років було обрано нові склади обласних судів. 30 січня 1949 р. уперше відповідно до Конституції УРСР (ст. 108) і Закону СРСР про судоустрій 1938 р. відбувалися вибори народних судів громадянами району на основі загального, прямого та рівного права при таємному голосуванні. Порядок виборів детально визначався у Положенні про вибори народних судів від 10 жовтня 1948 р. Народні судді та народні засідателі обиралися на три роки. Для кандидатів установлювався віковий ценз — 23 роки.
На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 серпня 1956 року обласне управління Міністерства юстиції було ліквідовано і функції судового управління народними судами були передані обласному суду. Мін'юст УРСР, а також інших республік отримав статус союзно-республіканського міністерства. На обласні суди покладалися не властиві для судових органів функції керівництва нотаріальними конторами, виконанням судових рішень і вироків у частині майнових стягнень, контролю за усією діяльністю народних судів, проведення в них ревізій. Народні суди отримали право призначати судових виконавців.
Завдання правосуддя та нові засади реформування судової системи визначили прийняті наприкінці 1958р. Основи законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік, а також Закон про судоустрій УРСР від 30 червня 1960 р. Зміни торкалися передусім організації та діяльності низової ланки судової системи. Замість дільничної системи народних судів встановлювалися єдині народні суди району чи міста, які тепер обиралися не на три, а на п'ять років. Народні засідателі обиралися на два роки зборами трудових колективів. Судові справи між суддями розподілялися за територіальним принципом, тобто за кожним суддею закріплювалася певна територія району (міста). Народні суди мали звітувати про свою діяльність перед відповідними Радами, а народні судді — перед виборцями.
Підвищити роль громадськості у здійсненні правосуддя давали змогу керовані судами самодіяльні органи — Ради народних засідателів. Відновили діяльність товариські суди, що виникли в 20-х роках для боротьби з порушниками дисципліни праці. Згідно з Положенням про товариські суди Української РСР від 15 серпня 1961 р. їх підсудності підлягали справи про антигромадські вчинки й злочини, за скоєння яких не передбачалося кримінальне покарання. Товариські суди застосовували переважно заходи громадського впливу, а в разі необхідності могли порушувати клопотання перед народними судами про застосування кримінального покарання. Справи розглядалися колегіально — трьома членами товариського суду.
Проте, спроба децентралізувати управління судовою системою виявилася невдалою, і в 1962 р. поновився попередній порядок загального керівництва судами з боку Мін'юсту та його органів.
Указом Президії Ради УРСР від 6 жовтня 1970 року було створено Міністерство Юстиції УРСР та відділи юстиції облвиконкому. В зв’язку з створенням відділів юстиції структура і функції обласного суду змінились. 30 грудня 1970 року обласним судом були передані відділу юстиції функції управління і організації народними судами.
Після придбання Україною суверенітету у грудні 1991 року в країні в органах влади всіх рівнів відбувається реформування. Здійснюється удосконалення судової системи, діяльності судів.
Згідно Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української PCP «Про судоустрій Української PCP», Кримінально-процесуального та Цивільного процесуального кодексів Української PCP» від 17 червня 1992 року № 2464-12 судовий процес проводиться суддею одноособово за участю прокурора, адвокатів, секретаря. Народні засідателі участі в судовому процесі не приймають. Це знайшло відображення у назві суду: з 1994 рокувін діє як Бериславський районний суд Херсонської області.
З початку 2002 року згідно Закону України «Про судоустрій», прийнятому 7 лютого 2002 року, суд мав назву – місцевий суд Бериславського району Херсонської області.
З початку 2003 року суди стали підвідомчими Державній судовій адміністрації України.
З метою забезпечення роботи суду по здійсненню правосуддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності в Бериславському районному суді Херсонської області діє апарат суду.
Згідно архівних даних суду з липня 1944 року і по 2012 рік в апараті Бериславського районного суду Херсонської області в різні часи працювали:
-
Волошина (Бєлєцка) В.Г., Коровіна С.Г., Сіроштан С.М., Картамиш С.М., Сорока Н.О., Вакуленко Т.І., Ремез З.С., Пацирук О.Ю., Григорьєва А.Г., Половкова З.І., Носенко А.Г., Дерлі І.І., Шолох А.В., Глушкова Т.Д., Ілічова В.І., Лісовська В.В., Кажукало Т.С., Вільшанюк В.Ф., Шурдук Н.В., Гавровська З.В., Коваленко З.П., Шеверева Н.В., Дорошенко Т.Ф., Коваленко Л.Ф., Петренко С.А., Стец А.К., Помазанська О.В., Клюєва С.А., Федіна Т.В., Напрягло Н.М., Міняйло А.А., Шмакова Л.М., Єдакіна Г.Ф., Лісовська Н.В., Столбуненко Л.Ф., Огарь С.М., Петренко А.П., Кравцова С.М., Фуклева В.О., Анастюк М.М., Клімпарська Б.Д., Ільяшенко М.Д., Чумаченко Г.Е., Андрієнко Л.Г., Шаповалова А.А., Мантянова З.І., Пархоменко З.Е., Біла Л.М., Богач Л.А., Накапелюк В.М., Смильницька Л.Д., Занєвська О.В., Горлянська Т.П., Кабарова Н.Т., Канер С.В., Кононенко Л.В., Горлянська М.Г., Онанко Г.П., Гришина Н.Д., Лєсків Н.Г., Бойко Н.В., Назарова Т.С., Носенко А.Г., Чуяшенко В.І., Набока О.М., Шагун К.М., Ковтун Г.І., Пичко Н.М., Володкевич І. В., Худченко Є.М., Ситник Ю.І., Філіппова С.А., Нояченко А.Є., Никитюк Р.К., Коваленко М.В., Петренко Ю.О., Ніколаєнко Н.І., Конікова С.В., Мягка І.І., Третьякова О.Ю., Костіна Н.М., Момот В.Л., Степанюк К.Г., Спаска Л.Д., Школенко О.М., Валентій В.Д., Моісєєнко О.М., Литвиненко Л.Я., Глушков С.Є., Балацька Є.А., Шишкарьова Н.П., Лозенко Т.О., Гончаренко В.М., Властов М.Ю., Романчук О.В., Браташова Я.В., Литвинова Ж.М., Туригіна А.С., Маховік К.М., Крючкова В.І., Манько В.І., Кучеренко Г., Трифонова Г.
Історія керівництва суду
Згідно архівних документів першим народним суддею, який працював в Бериславському народному суді Херсонської області був БАТУЛІН Давид Степанович, 1900 року народження, закінчив Одеську юридичну академію, учасник Великої Вітчизняної Війни. В 1944 році Батулін Д.С. змушений був переїхати до м. Берислава разом з сім’єю (дружиною та чотирма дітьми) працювати суддею, так як саме в це місто його було направлено на роботу. В Бериславському народному суді Херсонської області Батулін Д.С. пропрацював до 1948 року.
Батулін Давид Степанович, 1940 рік
Батулін Давид Степанович з сім'єю (повоєнні роки)
У період з 1948 року по 1953 р.р. народними суддями працювали Євстратьєв, Пестунов, Барулін, Катихін.
Головою Бериславського народного суду Херсонської області з 1953 по 1965 рік працював ЗАЙЦЕВ Олександр Олексійович, 28 січня 1926 року народження. Згодом продовжив свою трудову діяльність адвокатом Бериславської юридичної консультації.
Зайцев Олександр Олексійович
01 березня 1963 року обрано народним суддею Бериславського народного суду Ковальчука Костянтина Сергійовича, 1922 року народження, учасника ВВ війни. Ковальчук К.С. вже раніше працював суддею на Сумщині та в Горностаївському народному суді, був одружений та мав 2-х синів. В Бериславському народному суді Ковальчук К.С. пропрацював до 1966 року, в останній рік роботи виконував обов’язки голови суду.
Ковальчук Костянтин Сергійович
З 1966 по 1970 р.р. обов’язки голови Бериславського народного суду виконувала АНТОНЕНКО (Корнацька) Тамара Іванівна. 21 жовтня 1938 року народження, уродженка м. Берислава. В 1955 році закінчила школу №3, з 1956-1961 р.р. навчалась в Одеському університеті ім. І. Мечникова. З 1955-1958 р.р. працювала судовим виконавцем в Бериславському народному суді, 1958-1965р.р. – державний нотаріус Цюрупинської районної нотаріальної контори. 1965-1971 – суддя Бериславського народного суду Херсонської області. Згодом продовжила свою трудову діяльність адвокатом Бериславської юридичної консультації, а з 1974-2013 р.р. адвокатом юридичної консультації Каховського району, в т.ч. з 1974-1994 – зав. юридичною консультацією. 19 серпня 1992 року Указом Президента України Л. Кравчука, Тамарі Іванівні присвоєно почесне звання заслуженого юриста України.
Антоненко Тамара Іванівна
З 1971 по 1974 р.р. головою Бериславського народного суду Херсонської області працював РОЩЕНЮК Юрій Анастасійович.
На фоні новозбудованого приміщення суду, перші роки його роботи. На фото: суддя Годун В.А., Мантянова З., Носенко А.Г., Степанюк К.Г., Чуяшенко В.І., Шишкарьова Н.П. (1978 рік)
З 1974 головою Бериславського народного суду Херсонської області почав працювати МАРЧЕНКО Василь Іванович, 15 лютого 1937 року народження. У 2000 році Марченко В.І. вийшов на пенсію, пропрацювавши головою суду 26 років.
Колектив Бериславського районного суду при головуванні Марченка Василя Івановича (в центрі фото), 1998 рік
З 2000 по 2002 р.р. головою Бериславського районного суду працювала Закарян Катерина Григорівна, після чого продовжила свою трудову діяльність у апеляційному суді Херсонської області.
Колектив Бериславського районного суду при головуванні Закарян Катерини Григорівни (в центрі фото), 2002 рік
З 2002 –2005 р.р. головою Бериславського районного суду працювала Воронцова Лариса Петрівна, після чого також продовжила свою трудову діяльність у апеляційному суді Херсонської області.
Колектив Бериславського районного суду при головуванні Воронцової Лариси Петрівни (в центрі фото), 2005 рік
З 2005 року в.о. голови Бериславського районного суду, а з 2009 року та по сьогоднішній день головою Бериславського районного суду працює МИРГОРОД Валентина Степанівна, 20 лютого 1961 року народження, одружена, має доньку. Указом Президента України від 04.08.2003 року Миргород В.С. призначена строком на 5 років на посаду судді місцевого Бериславського районного суду. Постановою Верховної Ради України від 21.05.2009 року обрано на посаду судді Бериславського районного суду безстроково. Рішенням Ради суддів України від 02.10.2009 року призначена строком на 5 років головою Бериславського районного суду. Стаж на посаді судді складає понад 9 років.
Колектив Бериславського районного суду при головуванні Миргород Валентини Степанівни, 2012 рік
Колектив суддів Бериславського районного суду на чолі з Миргород Валентиною Степанівною, 2007 рік (зліва направо: Сіянко В.М., Кириленко М.О., Миргород В.С., Радченко С.В., Захарчук В.В.)
Суддями в Бериславському районному суді довгі роки також працювали:
Сікорська Віра Павлівна, Годун Віктор Афанасійович, Зюзюн Олександр Павлович, Сінято Сергій Васильович, Калініченко Ігор Степанович, Шилін Євгеній Юрійович, Радченко Сергій В’ячеславович, Сіянко Віктор Миколайович.
ЗАСЛУЖЕНІ ПЕНСІОНЕРИ ТА ПРАЦІВНИКИ АПАРАТУ СУДУ
Довгі 31 рік пропрацювала в Бериславському районному суді Херсонської області ШИШКАРЬОВА (Бородіна) Надія Павлівна. 19 березня 1974 року Надію Павлівну було прийнято на посаду секретаря суду.
Деякий час Шишкарьова Н.П. працювала старшим секретарем суду, потім знову була переведена на посаду секретаря суду, з якої і вийшла в серпні 2005 року на пенсію.
Пам'ятне фото з нагоди виходу на пенсію Шишкарьової Н.П., серпень 2005 року
Протягом довгих років працюють в Бериславському районному суді ТРЕТЬЯКОВА Тетяна Миколаївна та СОБОЛЬ Галина Адамівна.
Третьякова Т.М. 11 травня 1986 року прийнята секретарем суду, на вказаній посаді пропрацювала майже три роки. 22 грудня 1988 року переведена на посаду секретаря судових засідань де пропрацювала 21 рік, потім була переведена на посаду старшого секретаря суду, а через деякий час переведена на посаду судового розпорядника на якій працює і досі. Стаж державної служби складає 26 років. 12 березня 2002 року за зразкове виконання службових обов’язків та з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 березня оголошено Подяку. 17 серпня 2009 року нагороджена Почесною грамотою за вагомі здобутки у праці, високу професійну майстерність та з нагоди святкування Дня незалежності України. 23 серпня 2011 року оголошено Подяку за сумлінне виконання службових обов’язків, високий професіоналізм та з нагоди відзначення 20-ї річниці незалежності України.
Третьякова Тетяна Миколаївна на своєму робочому місці у перші роки роботи на посаді секретаря судових засідань
Соболь Г.А., розпочала свою трудову діяльність в Бериславському районному суді з 1993 року на посаді кур’єр-прибиральниці Бериславського районного суду. В лютому 1994 року була переведена на посаду діловода суду, а з жовтня 1994 року переведена на посаду секретаря судових засідань на якій працює і досі. Стаж роботи на посаді секретаря судових засідань Бериславського районного суду становить 18 років 03 місяці.
8 грудня 2010 року за активну роботу щодо забезпечення належних умов діяльності суду, нагороджена Почесною грамотою. 16 серпня 2011 року за вагомі здобутки у праці, високу професійну майстерність, нагороджена грамотою.
Третьякова Тетята Миколаївна та Соболь Галина Адамівна на своїх робочих місцях (зліва направо), 2005 рік
АПАРАТ БЕРИСЛАВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ
За штатним розписом на 2013 рік до складу Бериславського районного суду входять такі посади:
№ з/п
|
|
|
1
|
Голова суду
|
1
|
2
|
Заступник голови суду
|
1
|
3
|
Суддя
|
3
|
4
|
Керівник апарату суду
|
1
|
5
|
Заступник керівника апарату суду
|
1
|
6
|
Помічник голови суду
|
1
|
7
|
Помічник судді
|
4
|
8
|
Головний спеціаліст з ІТ
|
1
|
9
|
Консультант з кадрової роботи та статистики
|
1
|
10
|
Консультант суду
|
1
|
11
|
Старший секретар суду
|
1
|
12
|
Секретар суду
|
2
|
13
|
Секретар судових засідань
|
5
|
14
|
Судовий розпорядник
|
1
|
15
|
Діловод
|
1
|
16
|
Друкарка
|
1
|
17
|
Прибиральник службових приміщень
|
1
|
18
|
Водій
|
1
|
Теперішній склад суду:
Станом на 01 квітня 2013 року в Бериславському районному суді Херсонської області працює 3 судді та 19 працівників апарату суду.
Судді Бериславського районного суду, 2013 рік
Голова суду Миргород В.С.
Суддя Захарчук В.В.
Суддя Волошин Р.Р.
Суддя Кириленко М.О. (знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років)
Керівник апарату суду Масло О.В. (державний службовець 4-ї категорії)
Заступник керівника апарату суду Ковальська Т.О. (державний службовець 5-ї категорії)
Помічник голови суду Чекмарьов О.С. (державний службовець 5-ї категорії)
Помічник судді Лященко В.В. (державний службовець 5-ї категорії)
Помічник судді Данієлова М.С. (державний службовець 5-ї категорії)
Головний спеціаліст з ІТ Моцьо Г.М. (державний службовець 5-ї категорії)
Консультант з кадрової роботи та статистики Святцева Н.М. (державний службовець 6-ї категорії)
Консультант суду Преснухін Є.А. (державний службовець 6-ї категорії)
Судовий розпорядник Третьякова Т.М. (державний службовець 6-ї категорії)
Старший секретар суду Тимофієнко І.П. (державний службовець 6-ї категорії)
Секретар суду Бабіч Т.М. (державний службовець 6-ї категорії)
Секретар с/з Соболь Г.А. (державний службовець 6-ї категорії)
Секретар с/з Уманова К.П. (державний службовець 6-ї категорії)
Секретар с/з Дробітько І.В. (державний службовець 6-ї категорії)
Секретар с/з Павлович Л.М. (державний службовець 6-ї категорії)
Діловод суду Шевченко А.В. (службовець)
Друкарка Солонина К.В. (службовець)
Водій Башинський С.О. (робітник)
Прибиральниця службових приміщень Калініна А.С. (робітник)
Згідно ст.ст. 25, 26 ЗУ “Про державну службу”, ст. 140 ЗУ “Про судоустрій України, пп.4,6 Розпорядження КМ України №88-р від 24.02.2003р. “Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців”, працівники апарату суду були віднесені до державних службовців.
Указом Президента України N1318/2000 від 08 грудня 2000 року, ураховуючи роль судів у забезпеченні захисту прав і свобод людини і громадянина, в утвердженні принципу верховенства права та розвитку і зміцненні України як демократичної, правової держави постановлено: установити в Україні професійне свято - День працівників суду, яке відзначати щорічно 15 грудня.
При підготовці матеріалу використовувались дані з відкритих джерел.
Підготувала:
Заступник керівника апарату суду
Ковальська Т.О.