З метою недопущення у подальшій роботі порушень чи помилок у застосуванні положень матеріального та процесуального права, дотримання процесуальних строків при розгляді справ та недопущення порушень, констатованих Європейським судом з прав людини, було проведено аналіз порушення процесуальних строків при розгляді цивільних та кримінальних справ.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
У постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено тлумачення «розумного строку». У пункті 3 даної постанови зазначено, що розумним вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Крім того, вказана постанова поєднала визначення та його характеристику з огляду на поточну судову практику.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Причини порушення строків розгляду цивільних справ.
Строки, встановлені ЦПК України є обов’язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Зазначене є завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Справи у порядку спрощеного позовного провадження суд розглядає протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі згідно ст. 275 ЦПК України.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004 року та інші).
Таким чином, за 2020 рік на розгляді Бериславського районного суду Херсонської області всього перебувало (цивільне судочинство) 1 130 позовних заяв, скарг, клопотань, подань, з них 990 надійшло у звітному періоді, з яких розглянуто 947 справ і матеріалів, залишок нерозглянутих на кінець звітного періоду складає 183 справи.
Загальна тривалість перебування справ та матеріалів у суді складає до 3 місяців – 776, понад 3 місяці до 1 року – 162, понад 1 рік до 2 років – 9.
Перебіг строку у справах про цивільні права та обов’язки відраховується з моменту відкриття провадження у справі, а в окремих випадках – і з моменту виникнення права на подання позову до суду.
З наданої статистики найбільш поширеними причинами затягування розгляду судових справ виявились наступні:
- неявка сторін у судове засідання та відсутність відомостей щодо їх належного повідомлення про час та місце розгляду справи;
- клопотання сторін про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю надати суду додаткові докази, необхідні для всебічного і повного дослідження обставин справи;
- зупинення провадження у справі, з передбачених законом підстав (ст. 125 ЦПК України)
Крім того, порушення строків розгляду справ зумовлюють і такі негативні фактори, як значне навантаження на суддів, незадовільне матеріально-технічне забезпечення судів, тривалість часу, необхідного для доставки судових повісток про повідомлення про дату судового засідання, тощо.
Результати аналізу дають підстави для висновку, що в цілому судді дотримуються вимог цивільного процесуального закону, більшість цивільних справ розглядаються суддями у розумні строки.
Щодо причин порушення суддями Бериславського районного суду Херсонської області строків розгляду кримінальних проваджень, то протягом 2020 року в провадженні суду перебувало 685 кримінальних справ та проваджень, 550 з них надійшло у звітному періоді, з яких розглянуто 579 справ, залишились не розглянутими 106 справ. 15 справ зупинено провадженням у зв’язку з розшуком обвинувачених.
Загальна тривалість перебування справ та матеріалів у суді складає до 3 місяців – 492, понад 3 місяці до 1 року – 70, понад 1 рік до 2 років – 12, понад 2 роки до 3 років – 5.
Дотримання розумних строків судового розгляду є дуже важливим для кримінальних справ, особливо якщо обвинувачений перебуває під вартою.
Судді Бериславського районного суду Херсонської області загалом, дотримуються вимог кримінального процесуального закону України щодо строків досудового розгляду справ та строків призначення справ до розгляду.
У переважній більшості судді вживають передбачені законом заходи для додержання розумних строків розгляду кримінальних справ та проваджень.
При аналізі причин відкладення розгляду справ виявилося, що найбільш розповсюдженою причиною були численні неявки учасників судового процесу, а саме обвинувачених, потерпілих, свідків. Так, протягом 2020 року зафіксовано відкладення судового засідання через неявку обвинувачених - 148, нездійснення доставки до суду обвинуваченого, який тримається під вартою – 41 фактів, через неявку свідків, потерпілих – 69. Через неприбуття захисника судовий розгляд відкладався за вказаний період 19 раз.
Виконуючи вимоги закону про безпосереднє дослідження доказів у кримінальній справі, у тому числі допит свідків та потерпілих у суді, судді досить часто відкладають слухання справи для повторного виклику свідків та потерпілих, які не бажають з’являтися до суду, в багатьох випадках застосовуючи до них примусовий привід. Для підвищення оперативності розгляду справ суддями у 2020 році застосовано привід обвинуваченого – 30 разів; привід свідків – 13 раз.
Разом з тим трапляються надмірні затримки у здійсненні правосуддя. Причинами тяганини є велике навантаження на суддів, складність та об’ємність деяких справ, наявність багатоепізодних справ, велика кількість учасників кримінального провадження, низька якість досудового розслідування справ, труднощі в забезпеченні явки до суду свідків, потерпілих, необхідність витребування документів, тривале проведення судових експертиз, тимчасова непрацездатність суддів (перебування на лікарняних) та перебування суддів в чергових відпустках, неналежна організація деяких судових процесів. Проведений аналіз показав, що випадки порушення розумних строків розгляду справ мають місце, але фактів умисного затягування суддями цих строків не встановлено.
Помічник судді Бовтрюк Н.О.
_03_03.png)
