Розстрочення сплати податків не звільняє від обов'язку сплати податків, а лише є перенесенням терміну їх сплати на більш пізній під відсотки, встановлені законодавством. При пропущені платежу, майно платника може потрапити у податкову заставу.
Про це ідеться у повідомленні ДФС.
На сьогодні, право платників на розстрочення сплати податків визначене положеннями статті 100 Податкового кодексу. Достатніми та виключними підставами для отримання платником розстрочення є:
- заява з сумою розстрочення та термінами її дії;
- аналіз фінансового стану платника та обґрунтування загрози виникнення боргу або неплатоспроможності;
- висновок територіального органу ДФС про можливість надання розстрочення, складений на підставі зазначених вище документів.
При цьому платнику слід усвідомлювати, що розстрочення не звільняє його від обов'язку сплати податків, а лише є перенесенням терміну їх сплати на більш пізній під відсотки, встановлені законодавством.
За своєю суттю механізм розстрочення надає платникам можливість не потрапити в боргову залежність, а державі, зі свого боку, — отримати додаткові надходження до бюджету у вигляді відсотків за користування розстроченням.
Як повідомляє ДФС, у 2014 - 2016 роках максимальний розмір відсотків по розстрочці сягав 36% річних, що співвідноситься зі ставками за банківськими кредитами. За цей період бюджети усіх рівнів додатково заробили на розстроченні сплати податків більш ніж 2,2 млрд гривень.
У випадку, якщо ж з будь-яких причин платник не забезпечив сплату розстрочених сум — виникає податковий борг, а майно такого платника передається у податкову заставу з подальшим застосуванням заходів стягнення, визначених Податковим кодексом.
© Закон і Бізнес
_03_03.png)
