Володарі мантій, їхні близькі родичі та члени сім’ї стануть більш захищеними. Суддям видаватимуть пристрої сповіщення про небезпеку, а ще обладнають їхні житла охоронними та протипожежними сигналізаціями. Але чи знайдуться на все це кошти в держбюджеті?
Не формальні, а дієві
22 січня набрав чинності закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» №721-VII. Із цього дня в суддів має з’явитися надійний фронт захисту.
«Законом передбачено низку правових і організаційних заходів, спрямованих на реальний захист суддів та членів їхніх родин від насильства, погроз насильством чи іншого впливу», — висловив думку заступник голови Вищої ради юстиції Олександр Удовиченко.
До речі, частина прописаних у цьому акті змін була запозичена із проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державного захисту суддів» (№2505). Навесні 2013 р. його подав до парламенту Кабмін. Розроблявся законопроект на основі пропозицій органів судової влади. Він отримав схвальну резолюцію профільних комітетів, проте на розгляд до сесійної зали внесений не був.
Тобто суддівська спільнота вже давно чекала змін щодо гарантій свого захисту. «В Україні мають бути забезпечені дієві, а не формальні гарантії незалежності суддів, ефективний, а не декларативний державний захист суддів, членів їхніх сімей та працівників апарату судів», — ішлося в одному зі звернень Ради суддів.
Тож з’ясуймо, чи допоможуть законодавчі новели посилити безпеку суддів та їхніх рідних.
Правнуків теж захистять
Зміни внесено до низки законів — «Про судоустрій і статус суддів», «Про державний захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів» — та до кодексів.
Насамперед розширюється перелік рідні законників, щодо якої можуть бути застосовані спеціальні заходи захисту. Раніше до близьких родичів відносили батьків, дружину (чоловіка), дітей, рідних братів і сестер, діда, бабу, онуків. Тепер до них додалися: вітчим, мачуха, пасинок, падчерка, прадід, прабаба, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, «особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі».
Так, відповідно до ст.3 закону «Про державний захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів» судді, працівники апарату та їхні близькі родичі, члени сім’ї мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброю для захисту власної безпеки, свого житла й майна.
Безпека не безкоштовна
У законі «Про судоустрій і статус суддів» установлено право служителя Феміди на забезпечення не тільки засобами захисту, а й мобільними пристроями сповіщення про небезпеку, які йому надаються органами внутрішніх справ; на обладнання житла охоронною та протипожежною сигналізаціями за рахунок коштів державного бюджету. Отже, відтепер кожному володарю мантії, який хоче мати змогу оперативно, незважаючи на те, де він перебуває — вдома чи на роботі, повідомити правоохоронні органи про загрозу небезпеки, видається така собі портативна тривожна кнопка. Ймовірно, вона буде схожа на брелок (на кшталт тих, які застосовуються для автомобільної сигналізації), за допомогою якого можна передати до міліції сигнал про небезпеку.
Автори закону №721-VII пояснювали, що «забезпечення виконання документа можливе за рахунок перерозподілу видатків держбюджету в межах наявних коштів». Утім, якщо врахувати, що для забезпечення діяльності судових органів на належному рівні потрібно приблизно 10 млрд грн., а в кошторисі на поточний рік передбачено лише 4,57 млрд, то, мабуть, сподіватися на перерозподіл видатків, які могли б покрити вартість необхідних засобів безпеки, не варто.
Так, ще навесні минулого року Державна судова адміністрація підрахувала: для обладнання житла 9070 суддів протипожежною та охоронною сигналізаціями необхідно додатково майже 32 млн грн. Адже обладнання ними одної двокімнатної квартири коштуватиме близько 3,5 тис. грн.
Орієнтовна вартість послуги «тривожна кнопка» становить 300 грн. на місяць (плюс оплата вартості самого пристрою — від 80 грн.). Таким чином, на впровадження тривожних кнопок необхідно 725,6 тис.
грн. (80 х 9070 = 725600 грн.), а щорічна абонплата — близько 32,7 млн (300 х 9070 х 12 = 32652000 грн.).
Очевидно, забезпечення суддівського захисту обійдеться держбюджету в 65,4 млн грн. Для порівняння: для забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів бюджетом на цей рік передбачено 47,7 млн, Конституційного Суду — 68,7 млн.
Охорона нон-стоп
Сьогодні тільки деякі суди охороняються цілодобово. Багато храмів Феміди перебувають під пильним оком охоронців лише на час роботи установ. За даними ДСАУ, станом на 1 жовтня 2013 р. із загальної кількості приміщень місцевих загальних судів (739) охороняється 586 (79%). Цілодобово наглядають за 169 (39%) приміщеннями.
Тепер усі суди охоронятимуться 24 год. на добу (відповідні зміни внесені до ст.154 закону «Про судоустрій і статус суддів». Однак реалізація й цієї норми потребуватиме додаткових витрат. Зокрема, потрібні гроші на збільшення чисельності спецпідрозділів судової міліції (на оплату їхньої праці, забезпечення спецзасобами, форменим одягом, засобами зв’язку тощо). А для цього необхідно не один мільйон гривень.
На ДСАУ покладається обов’язок забезпечувати функціонування системи відеоспостереження в приміщеннях судів та на прилеглих до них територіях. Завдяки цьому «скануватиметься» територія, яку раніше відеокамери «не бачили».
Відомі прикрі випадки, які траплялися, наприклад, з автомобілями, що стояли прямо під вікнами суду. Наявні відеокамери не могли зафіксувати факт завдання шкоди транспортним засобам, а також осіб, які ці дії вчиняли. Причина одна — просто камери там не були встановлені.
Миттєва реакція
«Позитивним уважаю розширення правових можливостей органів суддівського самоврядування, зокрема РСУ, у вирішенні питань, пов’язаних із гарантуванням безпеки суддів, що цілком відповідає стандартам незалежності судової влади», — прокоментував новели закону О.Удовиченко.
Так, в ст.127 закону «Про судоустрій і статус суддів» з’явилася оновлена ч.7. Відповідно до неї «органи державної влади, їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян, яким направлено звернення РСУ з питань забезпечення безпеки суддів, розглядають і надають письмову відповідь протягом 10 днів з дня надходження такого звернення».
Якщо ж звернення неможливо розглянути у визначений строк, зазначені органи повинні повідомити про це листом і зазначити в ньому причини подовження строку розгляду, який не може перевищувати 30 днів з дня його отримання.
До речі, відповідь повинні дати ті органи, до яких направлялися звернення. Посадові особи згаданих вище органів зобов’язані негайно вжити заходів щодо усунення загроз безпеці суддів, а за необхідності — притягнути винних до відповідальності.
Тепер обов’язок РСУ — контроль за забезпеченням захисту суддів, працівників апарату суду та їхніх близьких родичів, членів сім’ї.
Розширилися повноваження й судових розпорядників. Тепер вони у взаємодії з органами внутрішніх справ забезпечуватимуть підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду та охорону приміщень. Для виконання обов’язків розпорядникам надається право застосовувати спеціальні засоби, що використовуються під час охорони громадського порядку.
«Правоохоронні органи, на які законом покладено обов’язок щодо забезпечення безпеки суддів і працівників апарату судів, нерідко безпідставно залишають без реагування повідомлення про надходження погроз та про інші протиправні діяння щодо суддів та працівників апарату судів. Не виконуються повною мірою вимоги щодо негайного вжиття належних заходів за кожним випадком зазначених протиправних дій усупереч приписам ст.18 закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», — ішлося в одному зі звернень РСУ.
Сподіватимемося, що після законодавчих змін ситуація зміниться й відповідні органи оперативно допомагатимуть володарям мантій розв’язувати їхні проблеми.
Посилення відповідальності
Важлива для служителів Феміди й оновлена ч.3 ст.134 закону «Про судоустрій і статус суддів». Вона забезпечує реалізацію такої гарантії, як право на приватне життя. Той, хто порушить особистий простір судді, нестиме за це відповідальність.
Так, у законі записано: «Забороняється розголошення відомостей про місце проживання судді та інших персональних даних про нього органами державної влади, органами місцевого самоврядування, довідковими службами АТС, операторами та провайдерами телекомунікацій, інформаційно-довідковими службами, а також будь-якими підприємствами, установами, організаціями та особами, яким ці відомості стали відомі у зв’язку із службовою діяльністю, крім випадків, передбачених законом, і лише в інтересах національної безпеки та прав людини або за згодою судді».
«Було запроваджено кримінальну відповідальність за наклеп, конкретизовано та значно розширено перелік діянь, що кваліфікуються як втручання в судову діяльність, а також відповідний правовий захист поширено на близьких родичів і членів сімей суддів, що має бути дієвим засобом запобігання неправомірному позапроцесуальному впливу на суддів при вирішенні конкретних справ», — розповів «ЗіБ» голова Апеляційного суду АР Крим Валерій Чорнобук.
Посилюється відповідальність і за прояв неповаги до суду (ст.1853 Кодексу про адміністративні правопорушення). За такі дії передбачено накладення штрафу від 20 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340—5100 грн.) або адміністративний арешт на строк до 15 діб.
Коректив зазнав і механізм притягнення осіб до відповідальності за прояв неповаги до суду. У процесуальних кодексах з’явилося уточнення: «Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується цим судом негайно після вчинення порушення». А от постанова про притягнення до відповідальності за неповагу до суду ухвалюється без складення протоколу про адмінправопорушення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
«Практична реалізація раніше встановленої процедури притягнення до адмінвідповідальності за неповагу до суду була доволі проблематичною, а передбачена законом санкція ст.1853 КпАП виключно у вигляді штрафу далеко не завжди була ефективною», — розповів нашому виданню В.Чорнобук.
***
Можливо, не всі нововведення вдасться реалізувати відразу. Деякі з них потребують чималого фінансування. Мабуть, легко не буде. Але головне, що перший крок у напрямку посилення захисту володарів мантій зроблено. Органи судової влади довго боролися за те, щоб і на роботі, і вдома почуватися в безпеці. Відповідний закон прийнято. І тепер на фронті захисту суддів, безсумнівно, варто чекати змін.
За матеріалами ресурсу zib.com.ua
_03_03.png)
