Результати слідчого експерименту не можуть бути визнані допустимими як докази, оскільки таку дію проведено без участі захисника. Такий висновок зробив ВС в постанові №206/6798/16-к.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
26 лютого 2019 року м.Київ №206/6798/16-к
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — ЩЕПОТКІНОЇ В.В.,
суддів: КИШАКЕВИЧА Л.Ю., ОСТАПУКА В.І. —
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника М. на вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 6.04.2018 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3.07.2018 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040700001164, за обвинуваченням Особи 2, Інформація 1, громадянина України, котрий проживає за Адресою 1, такого, що не має судимості в силу ст.89 КК, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК.
Зміст оскаржених рішень і встановлені обставини
Вироком Самарського райсуду від 6.04.2018 Особу 2 засуджено за ч.2 ст.186 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки. Прийняте рішення щодо процесуальних витрат.
Згідно з вироком Особу 2 визнано винуватим у тому, що він 11.10.2016, приблизно о 13:10, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, що виразилось у заподіянні потерпілому Особі 3 одного удару рукою в ніс та одного удару ногою в ребра, відкрито викрав належний потерпілому мобільний телефон вартістю 500 грн.
Ухвалою АСДО від 3.07.2018 вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник М., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо Особи 2 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що протокол слідчого експерименту, дані якого судом покладено в основу обвинувального вироку, є недопустимим доказом, оскільки цю слідчу дію було проведено без участі захисника, у той час як Особа 2 внаслідок психічних вад не здатний повною мірою реалізувати свої права. Інші докази вважає недостатніми для підтвердження висунутого Особі 2 обвинувачення. Також посилається на невмотивованість ухвали апеляційного суду, який на обґрунтування рішення про залишення вироку місцевого суду без зміни безпідставно вказав на правильність кваліфікації вчиненого за ч.1 ст.186 КК, хоча насправді Особу 2 засуджено за ч.2 ст.186 КК. Допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення, на думку захисника, є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного й обґрунтованого рішення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник М. підтримав свою касаційну скаргу.
Прокурор Піх Ю.Г. вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви Суду
<…> Згідно з приписами ст.419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Переглядаючи вирок щодо Особи 2 в апеляційному порядку, вказаних вимог закону суд не дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі захисник М. заперечував правильність установлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження. Вказував на недопустимість доказів сторони обвинувачення. При цьому вважав, що самих лише показань потерпілого недостатньо для доведення винуватості Особи 2 у висунутому йому обвинуваченні за ч.2 ст.186 КК.
Однак, залишаючи апеляційну скаргу захисника без задоволення, суд своїх висновків не мотивував, усіх доводів скарги належним чином не перевірив, обмежившись тільки перерахуванням доказів, покладених в основу вироку, та загальним формулюванням про доведеність винуватості Особи 2 в скоєнні інкримінованого йому злочину.
Зокрема, без уваги апеляційного суду залишилася та обставина, що в основу обвинувального вироку щодо Особи 2 місцевим судом серед іншого покладено дані протоколу слідчого експерименту від 17.11.2016. Проте результати вказаної слідчої дії згідно з вимогами п.3 ч.2 ст.87 КПК не можуть бути визнані допустимими як докази, оскільки відповідний слідчий експеримент проведено без участі захисника. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, постановою слідчого від 31.10.2016 за клопотанням Особи 2 до участі в кримінальному провадженні в порядку ст.49 КК був залучений захисник М. Таким чином, задовольнивши клопотання Особи 2 про участь у кримінальному провадженні захисника, чергову слідчу дію слідчий провів за його відсутності, чим порушив вимоги процесуального закону.
Вказане залишилося без уваги суду апеляційної інстанції, який безпідставно погодився з висновками місцевого суду в частині допустимості всіх доказів, які було покладено в основу обвинувального вироку, та дійшов передчасного висновку про залишення вироку щодо Особи 2 без зміни.
Крім того, як на мотиви відмови в задоволенні апеляційної скарги захисника суд в ухвалі послався на правильність кваліфікації дій Особи 2 за ч.1 ст.186 КК, у той час як останнього згідно з вироком суду засуджено за ч.2 цієї статті.
Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з вимогами ч.1 ст.412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого рішення.
За таких обставин касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо Особи 2 — скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід урахувати вищенаведене та ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам ст.370 КПК.
Керуючись стст.433, 434, 436, 441, 442 КПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу захисника М. задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3.07.2018 щодо Особи 2 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
