Обов’язковою суб’єктивною ознакою розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем є спонукання до незаконного збагачення. Такое заключение сделал ВС в постановлении №456/1181/15-к.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
28 лютого 2019 року м.Київ №456/1181/15-к
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — КРАВЧЕНКА С.І.,
суддів: БІЛИК Н.В., ЄМЦЯ О.П. —
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №1201514030000002, за обвинуваченням Особи 2, Інформація 1, який народився в с.Козьова Сколівського району Львівської області, зареєстрований та проживає за Адресою 1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК, за касаційною скаргою захисника К. на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.10.2015 та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22.05.2018 щодо Особи 2.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені обставини
Вироком Стрийського міськсуду від 30.10.2015 Особу 2 засуджено за ч.2 ст.191 КК до 2-х років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 3 роки.
Вирішено питання про цивільний позов у провадженні.
Ухвалою АСЛО від 22.05.2018 цей вирок залишено без зміни.
На підставі п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК Особу 2 звільнено від призначеного покарання за вироком Стрийського міськсуду від 30.10.2015 у зв’язку із закінченням строків давності.
Особу 2 визнано винуватим у тому, що він, працюючи директором ТОВ «Стрийське АТП», будучи розпорядником коштів товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, у І півріччі 2009 року незаконно отримав та розтратив кошти в сумі 67501 грн.
Так, будучи директором ТОВ «Стрийське АТП», яке не було правонаступником ВАТ «Стрийське АТП-14609», що підтверджується статутом підприємства, Особа 2 отримав з державного бюджету кошти субвенції за заборгованістю перед ВАТ «Стрийське АТП-14609» за 2008 рік у сумі 67501 грн. відповідно до договору від 14.01.2009 №1 про надання послуг та фінансування перевезення пасажирів пільгових категорій громадським автомобільним транспортом по Стрийському району, які в подальшому привласнив та розтратив на потреби господарської діяльності товариства, чим спричинив збитки управлінню праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями захисник засудженого ставить питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів. Зазначає про відсутність доказів, які доводять провину його підзахисного. Наголошує, що в судових рішеннях не встановлено жодного способу привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном, а також час, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень. Стверджує, що в цьому кримінальному провадженні відсутні кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК. Вважає, що у матеріалах провадження відсутні дані про те, що Особі 2 ввірялося чуже майно або воно перебувало в його віданні, а тим більше було привласнене або розтрачене.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Засуджений та його захисник підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі з доповненнями, і просили їх задовольнити.
Мотиви Суду
<…> З матеріалів кримінального провадження убачається, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, обґрунтував доведеність винуватості Особи 2 показаннями свідків Особи 3, Особи 4, Особи 5, Особи 6, Особи 7, висновком №1001, довідкою від 9.04.2012 №4/10-661 та від 14.03.2012 №4/10-473, довідкою, виданою Особою 8 — директором ТОВ «Стрийське АТП».
При цьому під час розгляду провадження Особа 2 заперечував свою вину, повідомляв, що докази, які підтверджували б переказ у 2009 році на рахунок ТОВ «Стрийське АТП» та отримання останнім коштів у сумі 67501 грн., відсутні. Зазначав, що його винуватість у скоєнні інкримінованого злочину недоведена.
Разом з тим показання свідків та документи, на які суд послався як на докази доведення винуватості, не підтверджують винуватості Особи 2 у скоєнні інкримінованого злочину.
Так, з об’єктивної сторони злочин, передбачений ст.191 КК, має три форми скоєння: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Особу 2 визнано винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК, з урахуванням кваліфікуючих ознак, за привласнення та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка цієї форми полягає в тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою.
У ч.2 ст.191 КК встановлена відповідальність тільки за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за наявності в діяннях особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети.
Обов’язковими суб’єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив — спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета — збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Разом з тим з наведених доказів не вбачається, яким саме чином Особа 2, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та розтратив кошти. Також суд не зазначив форми умислу, мотивів злочину, а також того, за якими ознаками обвинуваченого віднесено до службових осіб відповідно до займаної ним посади і його службових обов’язків.
Більше того, з перелічених доказів не вбачається, що кошти в сумі 67501 грн. надійшли на рахунки ТОВ «Стрийське АПТ». Відсутні дані й про рух указаних коштів по рахунках, з яких можна було б зробити висновок про їх привласнення та розтрату.
Не взяв районний суд до уваги й того, що на виконання договору від 14.01.2009 між управлінням праці та ТОВ «Стрийське АТП» упродовж 2009 року це управління відповідно до отриманої субвенції з державного бюджету на відшкодування витрат, понесених від перевезення пільгових категорій громадян ТОВ «Стрийське АТП», профінансувало кошти в сумі 1074300 грн., заборгованість станом на 1.01.2010 становила 183800 грн. Тобто у 2009 році вказане товариство ще й недоотримало належні йому кошти на зазначену суму, а Особу 2 визнано винуватим за незаконне привласнення та розтрату коштів саме в I півріччі того ж року.
Наведене є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
При перегляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд не звернув уваги на порушення вимог закону, допущені районним судом, у загальних фразах указав, що погоджується з рішенням суду першої інстанції, а тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.
З огляду на викладене судові рішення підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого слід врахувати наведене, ретельно дослідити всі докази у провадженні та залежно від установленого постановити законне й обґрунтоване рішення з викладенням в ньому аналізу доказів і ґрунтовних мотивів його прийняття.
Керуючись стст.434, 436, 438 КПК, ВС
Постановив:
Касаційну скаргу захисника К. задовольнити.
Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.10.2015 та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22.05.2018 щодо Особи 2 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
