Суровая трактовка национальным законодательством процессуального правила не должна лишить права обращаться в суд. Такое заключение сделал ВС в постановлении №761/5894/17.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
18 грудня 2018 року м.Київ №761/5894/17
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — СТРІЛЬЧУКА В. А.,
суддів: КУЗНЄЦОВА В.О., ОЛІЙНИК А.С., СТУПАК О.В., УСИКА Г.І. (суддя-доповідач),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу компанії «Ansercone Enterprise LP» на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 25.05.2017 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 13.09.2017,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року компанія «Ansercone Enterprise LP» звернулася до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті від 20.10.2016 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівський хлібокомбінат» до компанії «Ansercone Enterprise LP» про стягнення заборгованості.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що рішенням МКАС при ТПП від 20.10.2016 у справі №278в/2016 з компанії на користь ТОВ «Фастівський хлібокомбінат» стягнуто заборгованість за контрактом від 27.07.2015 №SB-D/1706-15 у розмірі $243673,69.
Посилаючись на те, що компанія не була належним чином повідомлена про призначення арбітра та про арбітражний розгляд, а також про дату та час розгляду і що розгляд справи проведено без її участі, заявник просив скасувати рішення МКАС при ТПП від 20.10.2016 №278в/2016.
Ухвалою Шевченківського райсуду від 20.02.2017 заяву компанії повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 13.04.2017 апеляційну скаргу представника компанії задоволено, ухвалу Шевченківського райсуду від 20.02.2017 скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Шевченківського райсуду від 25.04.2017 заяву компанії залишено без руху.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що подана компанією заява не відповідає вимогам, викладеним у ст.3892 ЦПК 2004 року, зокрема, до заяви не додано оригіналу третейської угоди або належним чином завіреної копії, а також сплачено судовий збір не в повному обсязі, у зв’язку із чим заявнику надано строк для виправлення зазначених недоліків.
Ухвалою Шевченківського райсуду від 25.05.2017 заяву компанії визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не виконав у повному обсязі вимоги ухвали суду про залишення його заяви без руху, не усунув повністю недоліки, зазначені у вказаній ухвалі, зокрема, надана ним копія контракту, що містить третейське застереження, належно не засвідчена.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 13.09.2017 апеляційну скаргу компанії відхилено, ухвалу Шевченківського райсуду від 25.05.2017 залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що подана компанією копія контракту, що містить третейське застереження, належним чином не посвідчена, заявник не виправив недоліків, зазначених в ухвалі суду першої інстанції від 25.04.2017, що є підставою для визнання його заяви неподаною.
У жовтні 2017 року до касаційного суду надійшла скарга компанії, в якій заявник просив скасувати ухвалу Шевченківського райсуду від 25.05.2017 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 13.09.2017 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Так, заявник указував на те, що компанія виконала вимоги ухвали суду першої інстанції від 25.04.2017, надавши суду заяву про усунення недоліків з оригіналом квитанції про доплату судового збору та копію контракту поставки, що містив третейське застереження. Подані заявником документи прошиті, пронумеровані, підписані, скріплені печаткою та посвідчувальним написом відповідно до вимог пп.5.26, 5.27 Національного стандарту Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55), а тому не потребували засвідчення кожної сторінки окремо.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
4.06.2018 справа передана до ВС.
<…> Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, ВС у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішенням МКАС при ТПП від 20.10.2016 у справі №278в/2016 стягнуто з компанії «Ansercone Enterprise LP» на користь ТОВ «Фастівський хлібокомбінат» заборгованість за контрактом від 27.07.2015 №SB-D/1706-15 у розмірі $243673,69.
Не погодившись із зазначеним рішенням арбітражного суду, компанія подала до Шевченківського райсуду заяву про його скасування.
Ухвалою Шевченківського райсуду від 25.04.2017 заяву компанії залишено без руху у зв’язку з тим, що до заяви не додано оригіналу третейської угоди або належним чином завіреної копії та не сплачено в повному обсязі судовий збір, у зв’язку із чим заявнику надано строк для виправлення зазначених недоліків.
На виконання вимог указаної ухвали 19.05.2017 представник компанії подав заяву про усунення недоліків, до якої надав копію контракту, що містить арбітражне застереження, та квитанцію про доплату судового збору.
Визнаючи неподаною заяву компанії, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник не виконав у повному обсязі вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху, оскільки надана ним копія контракту, що містить арбітражне застереження, належним чином не засвідчена, а саме — на ній відсутній посвідчувальний напис.
Апеляційний суд погодився з таким висновком.
Колегія суддів першої судової палати КЦС у складі ВС вважає, що таких висновків суди попередніх інстанцій дійшли внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені у ст.3892 ЦПК 2004 року, ч.3 якої передбачено, що до заяви про скасування рішення третейського суду додаються оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія, оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія; документи, які подані на обґрунтування підстав для скасування рішення третейського суду; документ, що підтверджує сплату судового збору; довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника; копії заяви про скасування рішення третейського суду та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників судового розгляду.
За змістом ч.4 ст.3892 ЦПК 2004 року, до заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, поданої без дотримання вимог, визначених у цій статті, застосовуються положення ст.121 цього кодексу, яка передбачає, що при встановленні недоліків заяви суд постановляє ухвалу про залишення її без руху.
На усунення зазначених в ухвалі суду першої інстанції від 25.04.2017 недоліків, представник компанії разом із заявою про їх усунення надав копію контракту, що містить арбітражне застереження, копію довіреності на представництво інтересів та квитанцію про доплату судового збору. Додатки до заяви прошиті разом із заявою, на зворотному боці останнього аркуша міститься напис: «Представник «Ansercone Enterprise LP» О.А.Андрієвський, додаток на 23 арк., 18.05.2017», засвідчений підписом представника та відбитком печатки компанії.
Порядок засвідчення копій документів визначений пп.5.26, 5.27 ДСТУ 4163-2003 (затвердженого наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55).
Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче від підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Зазначеним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа.
Первісний недолік наданих представником компанії копій документів полягав у тому, що відмітка про засвідчення копії документа була розміщена лише на останньому аркуші прошитого та пронумерованого документа, а не на кожній його сторінці, при цьому всі сторінки доданого документа були прошиті, на останній його сторінці зазначена кількість аркушів, проставлено посвідчувальний напис, підпис уповноваженої особи та печатка компанії, а тому, на переконання ВС, суд першої інстанції безпідставно визнав неподаною та повернув заяву компанії.
Такого висновку касаційний суд дійшов з урахуванням практики застосування Європейським судом з прав людини ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, відповідно до ст.6 конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).
Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Белле проти Франції» від 4.12.95 та «Нун’єш Діаш проти Португалії» від 10.04.2003).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил’єс проти Іспанії»).
Повертаючи заяву компанії про скасування рішення МКАС при ТПП, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, суд апеляційної інстанції мав можливість, але зазначених порушень не усунув.
Ураховуючи наведене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя ВС дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних ухвал судів попередніх інстанцій та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
<…> Керуючись стст.400, 406, 411, 415, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу компанії «Ansercone enterprise lp» задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 25.05.2017 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 13.09.2017 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
