За правилами ч. 3 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання містять образи, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами, та з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Такий висновок зробив ВС у постанові від 14.03.19 № 9901/34/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом, предметом якого є перевірка правомірності дій Вищої ради правосуддя, пов’язаних з розглядом його заяви, поданої в порядку Закону України «Про звернення громадян», а також компетенції ВРП щодо контролю за дотриманням законодавства суддями під час розгляду справ позивача. При цьому обґрунтування вимог позивача зводяться лише до образливих тверджень на адресу суду, використання яких неприпустиме при оформленні, зокрема, позовної заяви, які до того ж позивач визначив як підставу позову.
На переконання Великої Палати Верховного Суду, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Зазначені дії свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії також суперечать основним засадам та принципам адміністративного судочинства та його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Обґрунтування позову з використанням образливих висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви.
ВП ВС висновки суду першої інстанції про допущення позивачем зловживання процесуальними правами визнала такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права, відповідно, апеляційну скаргу залишила без задоволення, а ухвалу КАС ВС про повернення позовної заяви – без змін.
_03_03.png)
