Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом з ордером чинна редакція КАС не вимагає. Такий висновок зробив ВС в постанові №П/9901/736/18.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
5 грудня 2018 року м.Київ №П/9901/736/18
Велика палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача — САПРИКІНОЇ І.В.,
суддів: АНТОНЮК Н.О., БАКУЛІНОЇ С.В., БРИТАНЧУКА В.В., ГУДИМИ Д.А., ДАНІШЕВСЬКОЇ В.І., КІБЕНКО О.Р., КНЯЗЄВА В.С., ЛОБОЙКА Л.М., ЛЯЩЕНКО Н.П., ПРОКОПЕНКА О.Б., РОГАЧ Л.І., СИТНІК О.М., ТКАЧУКА О.С., УРКЕВИЧА В.Ю., ЯНОВСЬКОЇ О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Особи 3 та його представника Особи 4 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі за позовом Особи 3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У серпні 2018 року Особа 3 через свого представника — адвоката Особу 4 — звернувся до КАС у складі ВС з адміністративним позовом до КДКП про визнання протиправним та скасування рішення комісії «Про накладення дисциплінарного стягнення щодо заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області Особи 3 та прокурора цієї ж прокуратури Особи 5» від 4.07.2018 №301дп-18 у частині накладення на Особу 3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів прокуратури.
Верховний Суд у складі судді КАС ухвалою від 15.08.2018 повернув Особі 3 позовну заяву на підставі п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки позов підписано особою, яка не має права її підписувати.
За правовою позицією КАС у складі ВС, викладеною в спірній ухвалі, до позову не додано документів, які підтверджували б волевиявлення Особи 3 на надання повноважень адвокату Особі 4 (завіреної копії або витягу з договору про надання правової допомоги від 31.07.2018) щодо представництва довірителя у ВС та права підпису процесуальних документів, що подаються до суду, та могли б дати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом норм процесуального права, Особа 3 та його представник — адвокат Особа 4 подали апеляційні скарги про скасування незаконної, на їхню думку, ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до КАС у складі ВС.
Обґрунтовуючи свої доводи, скаржники зазначили, що ст.59 КАС не вимагає обов’язкового надання разом з ордером копії або витягу з договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень адвоката як представника.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та надані на противагу їм аргументи ВККС, перевіривши матеріали справи, ВП ВС дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява Особи 3 підписана його представником — адвокатом Особою 4, що підтверджується доданим до матеріалів справи ордером на надання правової допомоги від 31.07.2018 серії КС №478801, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушення її права, свободи або законні інтереси.
У ч.1 ст.55 КАС установлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч.1 ст.57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст.59 КАС повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI.
За приписами ст.26 закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
договір про надання правової допомоги;
довіреність;
ордер;
доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер — письмовий документ, що у випадках, встановлених цим законом та іншими законами, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Отже, ордер, який видано відповідно до закону №5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС не вимагає.
ВП ВС звертає увагу, що, виходячи зі змісту чч.1, 3 ст.26 закону №5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст.4001 Кримінального кодексу).
Положенням ч.5 ст.5 КАС, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим кодексом порядку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 4.12.95 у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст.6 конвенції визначає гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ указав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням §1 ст.6 конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Враховуючи наведене, ВП ВС вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви Особи 3 у зв’язку з тим, що до позову не додано документів, які підтверджували б його волевиявлення на надання повноважень адвокату Особі 4 (завіреної копії або витягу з договору про надання правової допомоги від 31.07.2018).
Таким чином, оскаржувана ухвала КАС у складі ВС від 15.08.2018 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до цього ж суду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Ураховуючи викладене та керуючись стст.242, 243, 250, 266, 315, 320, 321, 322 КАС, ВП ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги Особи 3 та його представника Особи 4 задовольнити.
Ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 15.08.2018 скасувати та направити справу для продовження розгляду до цього суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.