Логічним завершенням судового процесу є винесене судом рішення. Судове рішення повинно бути точним. Проте інколи при винесенні рішення допускаються описки чи арифметичні помилки, що може утруднити, а інколи унеможливити його виконання. Хмельницький окружний адміністративний суд пояснив, як виправити такі помилки у судовому рішенні.
Законодавець передбачив право сторін у будь-якому процесі на виправлення допущених у рішенні суду описок, помилок, інформує прес-служба суду. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки та описки, яких він сам припустився.
В адміністративному процесі цьому питанню присвячена стаття 253 Кодексу адміністративного судочинства України.
Норма цієї статті визначає два варіанти виправлення описки чи арифметичної помилки: з власної ініціативи суду або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи.
У відповідності до пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Аналогічне положення міститься і у пункті 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03. 2012 № 62 «Про судове рішення» та в пункті 19 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».
Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв’язку з використанням несправної техніки.
Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Описка – це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Це помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо.
Питання виправлення помилок може розглядатись в судовому засіданні з наданням можливості особам, які беруть участь у справі, висловити думку з цього питання. Тому суд обов’язково повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не зупиняє розгляд питання.
Також в адміністративному процесі такі заяви можуть бути розглянуті у порядку письмового провадження (з повідомленням сторін).
Ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалось відповідне судове рішення.
Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3.10.2017 № 2147-VIII вже чітко встановлено строк, упродовж якого це питання має бути розглянуто. І цей строк невеликий: протягом десяти днів після її надходження до суду.
Крім того, законодавець передбачив, що ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Судовий збір за подання заяви про виправлення описки чи арифметичної помилки Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
З урахуванням змісту статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень слід вважати невід’ємною частиною рішення суду.
_03_03.png)
