Законодавчі положення про те, що відмовою у відкритті апеляційного провадження «є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи на судове рішення», — чітка і не викликає множинного розуміння. На цьому в постанові від 13.02.2019 наголосив Верховний Суд.
Апеляційний суд тричі відмовив у відкритті провадження за скаргою податкової інспекції на рішення суду першої інстанції, яким було частково задоволено позов приватного підприємства — визнано протиправним і скасовано рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску.
Спочатку суд залишив без руху апеляційну скаргу ДПІ, оскільки відповідач не надав документа про сплату судового збору (ч.6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства в редакції, чинній на час розгляду справи), а пізніше ухвалою повернув скаргу апелянтові через неусунення ним недоліків. Удруге суд знову спочатку залишив без руху скаргу з доданою до неї заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, констатувавши відсутність підстав для визнання зазначених у заяві причин поважними, і зобов’язав відповідача обґрунтувати поважність причин пропуску строку (п.3 ст.298 КАС). Через невиконання вимог ухвали суд відмовив у відкритті провадження (п.4 ч.1 ст.299). Утретє суд відмовив у відкритті провадження за скаргою з огляду на наявність ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою тієї самої особи на те саме рішення (п.3 ч.1 ст.299 КАС).
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та відмовити в позові.
У постанові №816/1310/16 Касаційний адміністративний суд визнав правильним застосування п.3 ч.1 ст.299 КАС апеляційним судом, указавши, що зазначені правила не підлягають обмеженню в застосуванні, а норми ч.3 ст.298 кодексу, якими регулюється питання залишення скарги без руху, — розширеному тлумаченню.
_03_03.png)
