Оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, не може бути надано в порядку іншого. Такий висновок зробив ВС в постанові №755/6685/16-ц.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
5 грудня 2018 року м.Київ №755/6685/16-ц
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — ЛУСПЕНИКА Д.Д.,
суддів: БІЛОКОНЬ О.В., ГУЛЬКА Б.І., ХОПТИ С.Ф., ЧЕРНЯК Ю.В. (суддя-доповідач),
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація» на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 29.07.2016 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 12.01.2017,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ТОВ «КСК-Автоматизація» звернулося до суду з позовом до Прокуратури м.Києва про звільнення майна з-під арешту.
Позовна заява мотивована тим, що 27.02.2007 між Особою 1 та ТОВ «КСК-Автоматизація» укладено договір купівлі-продажу, за яким товариство набуло право власності на адміністративно-лабораторний корпус (літ. А) за Адресою 1.
Придбана позивачем будівля перебуває на земельній ділянці площею 0,094 га з кадастровим №1, розташованій за Адресою 1.
За заявою ТОВ «КСК-Автоматизація» від 14.03.2007 №539/07 Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів» провело обстеження адміністративної будівлі, розташованої за Адресою 1, та склало технічний висновок про можливість надбудови четвертого і мансардного поверхів.
З метою реалізації права на проведення будівельних робіт у придбаному нежитловому приміщенні ТОВ «КСК-Автоматизація» розпочало розробку проекту землеустрою для подальшого отримання документа, яким посвідчується право користування земельною ділянкою за Адресою 1.
Листом Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 5.12.2012 №03-56/37738 ТОВ «КСК-Автоматизація» відмовлено у видачі вихідних даних для підготовки товариством проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за Адресою 1, оскільки постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Прокуратури м.Києва від 22.10.2012 накладено арешт на цю земельну ділянку.
Листом ГУ Держземагентства у м.Києві Державного агентства земельних ресурсів від 26.06.2014 №873/2.2 ТОВ «КСК-Автоматизація» відмовлено у видачі довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями у зв’язку із накладенням арешту на земельну ділянку за Адресою 1.
З листа слідчого в особливо важливих справах Прокуратури м.Києва від 8.07.2015 №17/1-21815-14 ТОВ «КСК-Авторизація» стало відомо про те, що у провадженні слідчого відділу Прокуратури м.Києва перебуває кримінальне провадження щодо зловживання службовим становищем службовими особами Київської міської ради та Київської міськдержадміністрації під час передачі у власність земельних ділянок у м.Києві за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ч.3 ст.289, ч.1 ст.205, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.2 ст.233, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190 КК, в ході розслідування якого накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим №1, розташовану за Адресою 1.
ТОВ «КСК-Автоматизація» не бере участі у кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт на земельну ділянку, якою позивач користується, проте арешт позбавляє його можливості реалізувати свої права землекористувача, які він набув одночасно з набуттям права власності на адміністративну будівлю, а тому такі права ТОВ «КСК-Автоматизація» підлягають захисту шляхом звільнення майна з-під арешту.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 29.07.2016 в позові ТОВ «КСК-Автоматизація» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зі змісту договору купівлі-продажу від 27.02.2007 та матеріалів справи вбачається, що право власності та право користування за позивачем на земельну ділянку за Адресою 1 у встановленому законом порядку не зареєстроване та позивачем не надано доказів щодо визначення цільового призначення земельної ділянки, умов та підстави користування нею попереднім власником адміністративно-лабораторного корпусу, визначення кадастрового номера і площі земельної ділянки з прив’язкою до місцевості. Право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Оскільки позивач не зареєстрував у встановленому законом порядку право власності чи постійного користування земельною ділянкою, то підстави для зняття арешту зі спірної земельної ділянки відсутні.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 12.01.2017 апеляційну скаргу ТОВ «КСК-Автоматизація» відхилено та рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 29.07.2016 залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що передача земельної ділянки у власність позивача не здійснювалась та йому було надано дозвіл на розроблення проектної документації із землеустрою. Накладення арешту на вказану земельну ділянку не позбавляє позивача права користування нею та не обмежує доступ до розташованої на ній нежитлової будівлі, а тому апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про відмову в позові.
ТОВ «КСК-Автоматизація» у касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми процесуального права та не звернули увагу на те, що арешт земельної ділянки перешкоджає ТОВ «КСК-Авторизація» оформити право користування цією земельною ділянкою на підставі договору оренди та не дає можливості товариству розпоряджатись адміністративно-лабораторним корпусом, який належить йому на праві власності.
Ухвалою ВСС від 10.02.2017 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м.Києва.
У відзиві на касаційну скаргу, поданому в березні 2017 року, заступник прокурора Прокуратури Житомирської області зазначав, що оскаржувані рішення ухвалені судами з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У межах кримінального провадження №22012110000000031 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Київської міської ради та Київської міської держадміністрації при передачі у власність земельних ділянок у м.Києві та за іншими фактами накладено арешт на земельну ділянку за Адресою 1. Оскільки право власності чи користування земельною ділянкою за позивачем у встановленому законом порядку не зареєстроване, то підстави для зняття арешту відсутні, у зв’язку із чим суди попередніх інстанцій правильно відмовили у позові ТОВ «КСК-Автоматизація».
Ухвалою ВСС від 14.06.2017 справу призначено до судового розгляду.
<…> Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, ВС у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
<…> Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.02.2007 між Особою 1 та ТОВ «КСК-Автоматизація» укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким товариство набуло право власності на адміністративно-лабораторний корпус (літ. А) за Адресою 1.
Адміністративно-лабораторний корпус (літ. А) перебуває на земельній ділянці площею 0,094 га з кадастровим №1, розташованій за Адресою 1.
Судами встановлено, що слідчий відділ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №2201211000000003, яке об’єднане з кримінальним провадженням №42013110000000055, за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.1 ст.362, ч.4 ст.190, ч.1 ст.367, ч.3 ст.289, ч.1 ст.205, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.362 КК.
Постановою слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу Прокуратури м.Києва від 22.10.2012 у межах розслідування кримінальної справи №50-6217 (кримінальне провадження №42013110000000055 від 22.01.2013) накладено обтяження у вигляді арешту на земельну ділянку з кадастровим №1, розташовану за Адресою 1, із забороною будь-яким особам та установам вчиняти будь-які дії.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Отже, арешт на вказану земельну ділянку було накладено у межах кримінальної справи відповідно до стст.126, 234 КПК 1960 року.
Після набрання чинності КПК 2012 року, на час звернення до суду з цивільним позовом, позивач мав право захистити свої права відповідно до норм КПК у порядку кримінального судочинства.
Таке право передбачене п.9 розд.XI «Перехідні положення» КПК 2012 року: питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим кодексом.
Відповідно до п.10 розд.XI «Перехідні положення» КПК 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього кодексу.
Ця норма узгоджується з вимогами ч.1 ст.5 КПК 2012 року про те, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Згідно зі ст.174 КПК 2012 року інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження — судом.
У п.1 постанови пленуму ВСС «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3.06.2016 №5 конкретизовано: якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов’язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст.174 КПК 2012 року.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, вказували на те, що ТОВ «КСК-Автоматизація» не є власником земельної ділянки, на якій розташоване належне йому на праві власності майно, а тому зробили помилковий висновок про наявність підстав для розгляду питання про зняття арешту в порядку цивільного судочинства. Суди залишили поза увагою те, що обмеження у здійсненні права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нежитлове приміщення ТОВ «КСК-Автоматизація», відбулися при проведенні досудового розслідування в порядку кримінального судочинства згідно з постановою слідчого. Оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, не може бути надано в порядку іншого, а саме — цивільного судочинства, оскільки КПК передбачено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК 2004 року суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На вказану обставину звертав увагу прокурор у запереченнях на позовну заяву, однак суд першої інстанції не надав цьому доводу належної правової оцінки та неправильно застосував норми процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначені недоліки суду першої інстанції також не усунув та безпідставно залишив рішення суду попередньої інстанції без змін.
Оскільки розгляд цього питання передбачено в установленому кримінальним процесуальним законом порядку, суди неправильно визначили предметну юрисдикцію спору.
Такий правовий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої палати ВС від 17.10.2018 у справі №461/233/17-ц (провадження №14-325цс16).
З огляду на вказане колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. При цьому позивачу слід роз’яснити про його право на судовий захист у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК суд своє ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 29.07.2016 та ухвала Апеляційного суду м.Києва від 12.01.2017 підлягають скасуванню, а провадження у справі — закриттю.
Керуючись стст.255, 400, 409, 410, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ «КСК-Автоматизація» задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 29.07.2016 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 12.01.2017 скасувати.
Провадження у справі за позовом ТОВ «КСК-Автоматизація» до Прокуратури м.Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, — Прокуратура Житомирської області, про звільнення майна з-під арешту закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
