Обов’язковою умовою для повернення речових доказів володільцю є його необізнаність із їх незаконним використанням. Такий висновок зробив ВС в постанові №511/2745/16-к.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
25 жовтня 2018 року м.Київ №511/2745/16-к
Верховний Суд колегією суддів судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — МАКАРОВЕЦЬ А.М.,
суддів: МАРИНИЧА В.К., МАТІЄК Т.В. —
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016160000000725 за обвинуваченням Особи 2, Інформація 1, Адреса 1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 Кримінального кодексу, за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20.09.2017 щодо Особи 2.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені обставини
За вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.12.2016 Особу 2 засуджено за ч.2 ст.240 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на 1 рік 3 місяці.
На підставі ст.75 КК Особу 2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК.
Речові докази в провадженні, а саме: бульдозер (державний номерний знак №1), екскаватор марки Volvo моделі EC210BLC, 650 м електричного кабелю, 217 одиниць каменю — вапняку, 2 станки для нарізки вапняку марки КМАЗ-188, які перебувають на відповідальному зберіганні ТОВ «Експортно-імпортної компанії», конфісковано в дохід держави.
АСОО ухвалою від 20.09.2017 вирок щодо Особи 2 змінив у частині вирішення питання щодо речових доказів. Речові докази в провадженні, а саме: бульдозер та два станки для нарізки вапняку повернув власнику Особі 3, екскаватор марки Volvo повернув ТОВ «Одіссей моторс». В іншій частині вирок залишив без зміни.
Особу 2 визнано винуватим у тому, що він з кінця травня до 21.07.2016 на земельній ділянці поблизу цементного заводу, розташованого за межами с.Єлизаветівки Роздільнянського району Одеської області, діючи умисно, в порушення вимог стст.16, 18, 19 кодексу «Про надра», ст.125 Земельного кодексу, без отримання спеціального дозволу на користування надрами та без оформлених у встановленому законом порядку документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, із залученням найманих працівників, які не були обізнані з його злочинним умислом, маючи у власності бульдозер, дві електричні каменерізні машини марки КМАЗ-188 та на правах оренди — екскаватор марки Volvo, використовуючи вказану техніку, на відкритій території здійснював землерийні роботи та незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення — вапняку-черепашнику шляхом випилювання з гірської породи надр.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що суд апеляційної інстанції:
— усупереч вимогам п.1 ч.9 ст.100 Кримінального процесуального кодексу, повернув речові докази, які є знаряддям злочину, а саме: бульдозер та дві каменерізні машини марки КМАЗ-188 Особі 3, який не є законним володільцем цього майна, безпідставно змінивши в цій частині вирок суду першої інстанції щодо конфіскації речових доказів у дохід держави;
— дійшов помилкового висновку, що власником вказаного бульдозера та каменерізних машин є Особа 4, хоча під час досудового розслідування та судового розгляду Особа 2 стверджував, що зазначене майно належить йому, а про Особу 3 згадав лише під час апеляційного розгляду провадження;
— не врахував, що Особі 3 не надано документів на підтвердження права власності на це майно, якими можуть бути договори купівлі-продажу, чеки на покупку тощо; вказані в ухвалі договори оренди між Особою 3 і Особою 2 та акти прийому-передачі ніким не затверджені й могли бути укладені останніми в будь-який час, навіть після постановлення вироку; бульдозер в єдиній інформаційній базі даних відомчої реєстрації сільськогосподарської техніки не значиться;
— не з’ясовано, чи дійсно Особа 4 не був обізнаний з незаконним використанням Особою 2 вказаного бульдозера та каменерізних машин.
Позиції інших учасників судового провадження
Від інших учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу, а захисник заперечувала щодо її задоволення.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості Особи 2 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Згідно з ч.9 ст.100 КПК під час ухвалення рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів. Відповідно до пп.1, 2 вказаної норми конфіскуються гроші, цінності та інше майно, які були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або призначалися чи використовувалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, крім випадків, коли власник чи законний володілець не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Як установив суд апеляційної інстанції, згідно з обвинувальним актом власником екскаватора є ТОВ «Одіссей моторс», що підтверджується договором та свідоцтвом про реєстрацію машини. При цьому в обвинувальному акті вказано, що Особа 2 використовував екскаватор на правах оренди. Будь-які відомості стосовно того, що власник знав або міг знати про незаконне використання екскаватора, у матеріалах провадження відсутні.
Разом з тим доводи прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при вирішенні питання про обґрунтованість вимог Особи 3 щодо повернення йому бульдозера та двох каменерізних машин є такими, що заслуговують на увагу.
При постановленні вироку судом першої інстанції було встановлено, що Особа 2 мав у власності бульдозер, дві електричні каменерізні машини. Свою вину в скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку, в суді першої інстанції Особа 2 визнав повністю.
Проте суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі за наявності того, що фактичні обставини встановлені судом першої інстанції ним не були змінені, зазначив, що доводи Особи 3 про те, що він є власником бульдозера та двох станків підтверджуються договорами оренди та актами прийому-передачі від 12.04.2014, які були укладені між Особою 3 і Особою 2.
При цьому суд апеляційної інстанції за наявності зазначених фактичних обставин не дав належної оцінки доводам апеляційної скарги Особи 3 з урахуванням показань самого Особи 2 в суді першої інстанції, а також тих обставин, що акти прийому-передачі ніким не затверджені, Особі 3 не надано документів на підтвердження права власності на це майно, та не з’ясував, чи дійсно Особа 4 не був обізнаний з незаконним використанням Особою 2 бульдозера та каменерізних машин, що є обов’язковою умовою при поверненні речових доказів законному володільцю.
Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги п.1 ч.9 ст.100 КПК і дійшов передчасного висновку про необхідність повернення речових доказів у провадженні власнику Особі 3.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами п.1 ч.1 ст.438 КПК є підставою для скасування такого рішення.
Враховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись стст.369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, п.15 «Перехідних положень» КПК, пп.4, 6 §3 розд.4 закону від 3.10.2017 №2147-VIII, ВС
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу АСОО від 20.09.2017 щодо Особи 2 скасувати.
Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
