Зменшення рівня матеріального забезпечення неминуче призведе до порушення прав та буде примножувати корупційні ризики. Такий висновок зробила РСУ у рішенні №78.
Рада суддів України
Рішення
19 листопада 2018 року м.Київ №78
Про забезпечення суддівської незалежності та звернення до Верховної Ради
Статтею 126 закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування — самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
Відповідно до ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів, розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів.
Однією з найважливіших засад судочинства, яка гарантує право суспільства на справедливий суд та дотримання принципу верховенства права, є незалежність судді.
Згідно зі ст.48 закону «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Незалежність судді гарантується, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням.
Одним з принципів судової реформи, задекларованим при прийнятті змін до Конституції (в частині правосуддя) та нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів», є підвищення розміру суддівської винагороди до рівня, який би гарантував незалежність суддів від будь-якої можливості стороннього втручання у здійснення правосуддя.
Цей принцип знайшов своє відображення в законі «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII.
Так, ч.3 ст.135 закону №1402-VIII встановлений базовий розмір посадового окладу судді:
• судді місцевого суду — 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
• судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду — 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
• судді Верховного Суду — 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Пунктом 24 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону передбачено поетапне збільшення посадового окладу судді з 2017 до 2020 року, зокрема пп.3 передбачено збільшення посадового окладу з.1.01.2019:
• для судді місцевого суду — 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
• для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду — 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Проте проектом закону «Про державний бюджет України на 2019 рік» (№9000) передбачено зупинення на 2019 рік дії пп.3 п.24 розд.XII закону №1402-VIII. Крім того, проектом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№9258) передбачено виключення пп.3 п.24 розд.XII закону №1402-VIII.
Зупинення передбаченого законом поетапного збільшення заробітної плати суддів фактично призведе до зменшення рівня їх матеріального забезпечення з 1.01.2019, враховуючи зростання цін та інші інфляційні процеси. В той час як рівень матеріального забезпечення суддів у системі органів та посадових осіб державної влади порівняно із багатьма службовцями інших органів державної влади має бути вищим з метою запобігання тиску та дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення.
Отже, слід терміново вжити необхідних заходів та не допустити прийняття проекту №9258, виключити із проекту №9000 положення, закладені у п.5 «Прикінцевих положень» про зупинення на 2019 рік дії пп.3 п.24 розд.XII закону №1402-VIII. Інакше зменшення рівня матеріального забезпечення неминуче призведе до порушення прав суддів та буде примножувати корупційні ризики, зводячи нанівець досягнення судової реформи щодо відновлення довіри громадян до суду в Україні.
До РСУ станом на 19.11.2018 надійшли звернення від 200 місцевих та апеляційних судів, які стурбовані такими законодавчими ініціативами.
РСУ вважає, що такий підхід не відповідає суті та завданням судової реформи щодо досягнення і забезпечення якісного здійснення правосуддя в першу чергу судами першої й апеляційної інстанцій, оскільки розгляд переважної більшості судових справ завершується саме в цих інстанціях. Очевидно, що така зміна призведе до грубого порушення не лише принципу незалежності та недоторканності суддів, а й принципів правової визначеності й легітимних законних очікувань, які є елементами верховенства права.
Скасування підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних і вищих спеціалізованих судів є фактично зміною гарантій, передбачених спеціальним законом, та матиме негативний вплив на фінансове забезпечення судів і суддів, що є невід’ємною складовою як незалежності окремого судді, так і незалежності всієї судової влади.
Визначені Конституцією та законами гарантії незалежності суддів є невід’ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди. Важливою є й послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, в якій може проявлятись непослідовність.
Крім того, суддівська спільнота стурбована надмірною тривалістю кваліфікаційного оцінювання суддів та викликаною цим дискримінацією в оплаті праці суддів.
Законодавець у прийнятті відповідних нормативних актів, якими впроваджується судова реформа, передбачив, що для отримання підвищеного розміру зарплати суддя повинен успішно пройти оцінювання на відповідність займаній посаді. Таким чином, вже 2 роки судді проходять кваліфікаційне оцінювання і отримують підвищення суддівської винагороди за процедурою, яка передбачена в пп.22, 24 розд.XII закону №1402-VIII.
Разом з тим 26.10.2018 РСУ було заслухано інформацію ВККС щодо стану і строків кваліфікаційного оцінювання суддів, згідно з якою для 5040 суддів було організовано іспит. З 4797 практичних завдань комісія перевірила 3122, 1970 суддів пройшли співбесіду, 1547 з них підтвердили відповідність займаній посаді. Крім того, визначено орієнтовний строк завершення кваліфікаційного оцінювання — 1.09.2019, за умови, що кожного місяця його буде проходити по 500 осіб. Строки завершення кваліфоцінювання визначаються як орієнтовні та ставляться в залежність від умов проведення численних конкурсних процедур. Зазначене створює соціальне напруження в суддівських колективах через вимушений стан очікування завершення всіх етапів кваліфікаційного оцінювання, велику різницю у заробітній платі, що отримують члени одного колективу, виконуючи однаковий обсяг роботи.
На думку РСУ, вказаний строк проведення кваліфоцінювання є надмірно тривалим, соціальне напруження всередині суддівських колективів, що викликане, зокрема, несправедливістю й дискримінацією в питанні суддівської винагороди, зростає.
У той же час ВККС зайнята у процедурах добору суддів Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, суддів, що призначаються на посаду вперше.
Доброчесні судді продовжують здійснювати правосуддя, проте постійне перебування у невизначеному стані, в очікуванні чергових етапів кваліфікаційного оцінювання більшою частиною суддів призводить до зниження їхньої мотивації, звільнення з роботи професіоналів.
Наслідком є погіршення якості та оперативності судочинства, корупційні ризики, що підриває авторитет не лише суду, але і державної влади в цілому.
З огляду на те що суддями в межах процедур кваліфікаційного оцінювання у ВККС підтверджено професійну здатність, кваліфікацію, доцільним є встановлення для них суддівської винагороди у розмірах, визначених законом №1402-VIII.
16.11.2018 народними депутатами зареєстровано проект «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№9294), яким передбачено визначення права суддів на отримання суддівської винагороди в розмірі, передбаченому ст.135 закону №1402-VIII, за результатами успішного складення іспиту (анонімного письмового тестування та практичного завдання) в межах процедури кваліфоцінювання.
РСУ вважає, що зазначені законодавчі ініціативи сприятимуть справедливому правосуддю та значною мірою відновлять гарантії суддівської незалежності.
Заслухавши та обговоривши інформацію члена РСУ Жука А.В., відповідно до стст.126—134 закону «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про РСУ, затвердженого позачерговим Х з’їздом суддів 16.09.2010 (зі змінами), РСУ
ВИРІШИЛА:
1. Визнати, що законодавчі ініціативи, викладені у законопроектах №9000 та №9258, в частині зупинення дії (виключення) положень пп.3 п.24 розд.XII закону №1402-VIII є зазіханням на гарантії незалежності суддів та є неприйнятними у демократичному суспільстві.
2. Підтримати позицію Пленуму ВС, висловлену в постанові від 16.11.2018, щодо неприйнятності зупинення у 2019 році дії положень пп.3 п.24 розд.XII закону №1402-VIII.
3. Звернутись до Вищої ради правосуддя з пропозицією щодо надання обов’язкових до розгляду консультативних висновків стосовно законопроектів №№9000 та 9258, в яких відобразити позицію РСУ щодо неприпустимості ухвалення законопроектів, які спрямовані на обмеження гарантій суддівської незалежності, зокрема в тому, що стосується зупинення дії (виключення) положень пп.3 п.24 розд.XII закону №1402-VIII.
Голова О.ТКАЧУК
_03_03.png)
