Неповідомлення обставини, яка не дає особі права для визнання її безробітною, є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення. Такий висновок зробив ВС в постанові №545/164/17-ц.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
26 вересня 2018 року м.Київ №545/164/17-ц
Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого — ВИСОЦЬКОЇ В.С. (суддя — доповідач),
суддів: ЛЕСЬКО А.О., ПРОРОКА В.В., СІМОНЕНКО В.М., ФАЛОВСЬКОЇ І.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Полтавського районного центру зайнятості на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2017 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 8.06.2017,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року Полтавський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Особи 3, в якому просив стягнути з останньої 6955,99 грн., незаконно отриманих нею як допомогу по безробіттю, за період з 12.05.2011 до 8.12.2012.
Позовна заява мотивована тим, що під час перевірки обґрунтованості виплати відповідачу матеріальної допомоги по безробіттю було встановлено, що остання з 17.11.2010 отримує пільгову пенсію за віком. Позивач склав акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення та видав наказ від 11.11.2016 про повернення допомоги по безробіттю. Відповідач у добровільному порядку повертати кошти відмовилася.
А також тим, що Особа 3 порушила вимоги ч.2 ст.36 закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо обов’язку зареєстрованих безробітних своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2017 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що суд не встановив факту недобросовісного набуття Особою 3 отриманих коштів, які є допомогою по безробіттю, як не встановив і рахункової помилки.
Ухвалою АСПО від 8.06.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновок місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача є правомірним, оскільки позивач не довів наявності умисних дій відповідача, зловживання з її боку і подання нею недостовірної інформації.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Полтавський районний центр зайнятості просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не врахував того факту, що при зверненні та написанні 12.05.2011 заяви про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач зазначала, що не є найманим працівником, не укладала угод цивільно-правового характеру, з 2003 року отримує пенсію по інвалідності, а пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах або за вислугу років, не отримує. Наведене підтвердила власноручним підписом.
Касаційна скарга також містить посилання на те, що в додатку до персональної картки відповідач особисто засвідчила про обізнаність з правами та обов’язками зареєстрованого безробітного, що визначені законами «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Ухвалою ВСС від 30.08.2017 відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.
<…> У травні 2018 року Верховний Суд зареєстрував заяву Полтавського обласного центру зайнятості про заміну сторони правонаступником.
Заява про заміну сторони правонаступником мотивована тим, що наказом Державної служби зайнятості (Центральний апарат) від 4.11.2016 Полтавський міський центр зайнятості та Полтавський районний центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Полтавського обласного центру зайнятості. Положеннями наведеного наказу Полтавський обласний центр зайнятості визначено правонаступником майна, прав та обов’язків Полтавського міського центру зайнятості та Полтавського районного центру зайнятості. 31.08.2017 відбулась фактична передача майна, прав та обов’язків від Полтавського районного центру зайнятості до правонаступника — Полтавського обласного центру зайнятості згідно з передавальним актом, у тому числі заборгованості Особи 3 у сумі 6955,99 грн.
На підтвердження наведених доводів надано копії: наказу Держслужби зайнятості (центральний апарат) від 4.11.2016; наказу Полтавського обласного центру зайнятості від 17.07.2017; передавального акта від 31.08.2017; додатку №15 до передавального акта «Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами» та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань на безкоштовний запит щодо Полтавського районного центру зайнятості та щодо Полтавського обласного центру зайнятості.
Відповідно до ст.55 ЦПК у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У зв’язку із заміною кредитора у зобов’язанні касаційний суд залучає до участі у справі правонаступника позивача Полтавського районного центру зайнятості — Полтавський обласний центр зайнятості.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час учинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч.2 ст.389 ЦПК, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до чч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суд установив, що з 12.05.2011 до 8.12.2012 Особа 3 перебувала на обліку в Полтавському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю.
З відповіді Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду в Полтавській області від 7.11.2016 встановлено, що з 17.11.2010 Особа 3 отримує пільгову пенсію за віком.
10.11.2016 Полтавський районний центр зайнятості склав акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, а 11.11.2016 видав наказ про повернення допомоги по безробіттю, яку відповідач у добровільному порядку повертати відмовилася.
Статтею 2 закону «Про зайнятість населення» у редакції станом на 12.05.2011 визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Не можуть бути визнані безробітними громадяни, які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів.
Згідно з пп.7 п.5.5 розд.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики 14.12.2000 №915/5136, у редакції, яка діяла станом на 12.05.2011, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Відповідно до чч.2 та 3 ст.36 закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Отже, неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов’язків та відповідно до ч.3 ст.36 закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.
Відповідно до ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Полтавського районного центру зайнятості.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд касаційної інстанції задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалені в справі судові рішення та ухвалив нове — про задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.
Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір, понесений за розгляд справи судом першої, апеляційної та касаційної інстанцій, підлягає стягненню на користь держави.
Керуючись стст.400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості задовольнити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2017 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 8.06.2017 скасувати.
Позов Полтавського обласного центру зайнятості задовольнити.
Стягнути з Особи 3 на користь Полтавського обласного центру зайнятості 6955,99 грн. як безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю.
Стягнути з Особи 3 на користь держави судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1600 грн., за подачу апеляційної скарги 1760 грн. та 1920 грн. за подачу касаційної скарги.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.