Обов’язок відкрити процесуальні документи щодо проведення негласних слідчих дій покладається на сторону обвинувачення. Такий висновок зробив ВС в постанові №554/12215/15-к.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
25 липня 2018 року м.Київ №554/12215/15-к
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуючої — СТЕФАНІВ Н.С.,
суддів: ГРИГОР’ЄВА І.В., Стороженко С.О. —
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Уріна Ф. О., який діє в інтересах засудженого Особи 3, на вирок Октябрського районного суду м.Полтави від 24.12.2015 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 21.03.2017 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42015170000000224, стосовно Особи 3, Інформація 1, уродженця с.Піщанка Красноградського району Харківської області, засудженого за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу.
1. Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник виклав вимогу до касаційного суду про скасування судових рішень щодо Особи 3 з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Стверджував про порушення порядку здійснення контролю за скоєнням злочину через відсутність відповідної постанови прокурора про проведення такого контролю та, відповідно, відсутність протоколу за результатами зазначеної негласної слідчої дії; обшук та вилучення коштів, марлевих тампонів, змивів рук, інших речей проведений з порушенням вимог КПК, що також має наслідком необхідність визнання недопустимим доказом висновків судової експертизи з дослідження речовин хімічного виробництва та спеціальних хімічних речовин від 2.09.2015 №8070. Крім того, наголошено на тому, що ухвали слідчого судді АСПО від 10.07.2015 відсутні та стороні захисту не відкривалися. Також зазначає про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст.419 КПК, оскільки доводи апеляційної скарги захисника залишилися без належної перевірки.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1.1. Судове рішення суду першої інстанції
Вироком Октябрського районного суду від 24.12.2015 Особу 3 засуджено за ч.3 ст.368 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в правоохоронних органах, на 2 роки з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна та зі спеціальною конфіскацією майна.
На підставі ст.54 КК Особу 3 позбавлено спеціального звання «лейтенант міліції».
Вироком суду також вирішено питання щодо процесуальних витрат і долю речових доказів.
2.1.2. Рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою АСПО від 21.03.2017 апеляційні скарги засудженого Особи 3 та прокурора залишено без задоволення, а вирок Октябрського районного суду від 24.12.2015 щодо Особи 3 — без зміни.
2.2.3. Обставини в кримінальному провадженні, встановлені судами
Наказами начальника УМВС в Полтавській області від 25.05.2015 та 5.06.2015 Особа 3 призначений на посаду слідчого відділення Київського РВ Полтавського МУ УМВС в Полтавській області, зайнявши таким чином відповідальне становище з повноваженнями, визнаними в ч.2 ст.40 КПК. Наказом начальника УМВС у Полтавській області від 30.05.2014 Особі 3 присвоєно спеціальне звання «лейтенант міліції».
3.06.2015 Особі 3 доручено проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12015170020000995 від 28.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК, потерпілим в якому визнано Особу 4.
Особа 3, діючи умисно, всупереч своїм посадовим обов’язкам, 11.06.2015, під час ініційованої ним зустрічі з потерпілим у ресторані «Автогриль мисливець Полтава», заявив останньому вимогу про надання неправомірної вигоди у вигляді грошей в сумі від 5000 до 10000 грн. за здійснення всебічного, повного досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні, висловивши застереження про його закриття без проведення слідчих дій у разі ненадання коштів.
Після вказаної зустрічі упродовж червня — липня 2015 року Особа 3 неодноразово телефонував потерпілому Особі 4 та попереджав його про закриття кримінального провадження №12015170020000995 у разі ненадання коштів, які він вимагав.
13.07.2015, приблизно о 12:00, Особа 3, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, перебуваючи в автомобілі Subaru Outback, який належить потерпілому, на автомобільній стоянці ресторану «Автогриль мисливець Полтава» шляхом вимагання одержав від Особи 4 неправомірну вигоду у вигляді грошей у сумі 7000 грн., які останній особисто передав на вимогу Особи 3 за здійснення всебічного, повного досудового розслідування (проведення слідчих дій) у кримінальному провадженні №12015170020000995 від 28.05.2015, в якому він визнаний потерпілим. Зразу ж після одержання неправомірної вигоди Особа 3 був затриманий працівниками правоохоронних органів та в нього було вилучено неправомірну вигоду в сумі 7000 грн.
За вчинення вказаних дій, кваліфікованих за ч.3 ст.368 КК, був засуджений вироком суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду.
3. Доводи осіб, які подали касаційні скарги, та інших учасників судового провадження
Захисник у засіданні суду касаційної інстанції підтримав подану ним скаргу щодо скасування судових рішень стосовно Особи 3 з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції з огляду на істотні порушення вимог процесуального закону через відсутність у матеріалах провадження постанови прокурора про контроль за скоєнням злочину та невідкриття стороні захисту всіх матеріалів, усупереч вимогам ст.290 КПК, а саме — ухвал слідчого судді апеляційного суду.
Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції не заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника частково, у частині невідкриття всіх матеріалів провадження, а саме — ухвал слідчого судді, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1. Практика Європейського суду з прав людини щодо мотивування судових рішень
4.1.1. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути дана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos v. Spain» від 23.06.93, заява №12952/87, п.63).
4.1.2 У кримінальному провадженні вимоги «змагального» процесу відповідно до ст.6 конвенції зазвичай частково збігаються з правом на захист, гарантованим у §3 ст.6 конвенції. Більш специфічні вимоги змагального кримінального процесу вимагають відкриття стороні захисту доказів за чи проти обвинуваченого, однак право відкриття не є абсолютним і може бути обмежене з метою захисту секретних методів слідства чи ідентичності агентів або свідків (рішення у справі «Edwards v. The United Kingdom», пп.33—39).
4.2. Кримінальний процесуальний кодекс
4.2.1. Стаття 84. Докази
Частина 1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Частина 2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
4.2.2. Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Частина 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
4.2.3. Стаття 260. Аудіо-, відеоконтроль особи
Частина 1. Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
4.2.4. Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні
Частина 2. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом’якшенню покарання.
4.2.5. Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
...мотивувальної частини із зазначенням:
— короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;
— узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
— узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження;
— встановлених судом першої інстанції обставин;
— встановлених судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними;
мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
4.2.5. Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
5. Мотиви та висновки Верховного Суду
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Судом розгляд касаційної скарги здійснюється в частині дотримання судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону при перегляді апеляційних скарг. Висновки суду про винуватість і кваліфікація дій за ч.3 ст.368 КК не оспорюються [4.2.5].
5.2. Щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону
Доводи захисника щодо істотних порушень вимог процесуального закону у зв’язку з невідкриттям стороні захисту всіх матеріалів провадження, а саме — ухвал слідчого судді апеляційного суду, Суд уважає обґрунтованими.
Так, при перегляді вироку судом апеляційної інстанції не враховано необхідності дотримання сторонами кримінального провадження положень ст.290 КПК та відкриття сторонами одна одній усіх матеріалів після закінчення досудового розслідування, оскільки недотримання цих вимог є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими доказами [4.2.4].
Усупереч наведеним вимогам закону, апеляційний суд послався на те, що факт проведення негласної (розшукової) слідчої дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи згідно з положеннями ст.260 КПК на підставі ухвал слідчого судді АСПО від 10.07.2015 та 10.07.2016 ніким не оспорювався й не порушувалося питання перед судом про зняття з них грифа секретності. При цьому Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
Невідкриття матеріалів сторонами в порядку ст.290 КПК є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як доказів. Відкриттю в обов’язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій, що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.
Тому на стадії апеляційного розгляду мали би бути вжиті всі можливі заходи щодо усунення порушень процесуального закону та перевірено можливість щодо відкриття матеріалів провадження, які мають гриф секретності, у встановленому порядку з їх розсекречуванням [4.1.1].
При цьому процесуальний закон не покладає на сторону захисту подання будь-яких клопотань щодо такого відкриття, обов’язок відкрити матеріали, у даному випадку — процесуальні документи щодо проведення негласних слідчих дій, покладається на сторону обвинувачення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвали слідчого судді АСПО від 10.07.2015 та 10.07.2016 в судовому порядку не досліджувалися та стороні захисту не відкривались, а тому визнання судами належним доказом протоколів проведених на підставі цих ухвал слідчих дій є передчасним.
З огляду на викладене, враховуючи, що апеляційним судом не дотримано вимог ст.419 КПК, залишилися без відповіді численні доводи апеляційних скарг щодо інших порушень процесуального законодавства, які не були перевірені, а отже, не спростовані з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення.
Також не наведено достатніх мотивів відхилення доводів апеляційної скарги, тому доводи, наведені в касаційній скарзі захисника, про порушення права на захист та неповноту судового розгляду Суд уважає слушними.
Таким чином, ураховуючи можливість усунення порушень процесуального закону на стадії апеляційного розгляду, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід перевірити повною мірою доводи апеляційної скарги, за наслідками чого постановити законне й обґрунтоване рішення, мотивоване належним чином.
Керуючись стст.436, 438, 441, 442 КПК, пп.4, 5, 6 §3 «Перехідні положення» розд.4 закону від 3.10.2017 №2147-VIII, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу захисника задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 21.03.2017 стосовно Особи 3 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
