Особа може оскаржити вирок, який недвозначно стверджує про її участь у злочинній організації. Такий висновок зробив ВС в постанові №756/7924/17-к.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
3 липня 2018 року м.Київ №756/7924/17-к
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — МАКАРОВЕЦЬ А.М.,
суддів: МАРИНИЧА В.К., МАРЧУК Н.О. —
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою адвоката Погосяна В.Е., який діє в інтересах Особи 4, на ухвалу судді Апеляційного суду м.Києва від 4.09.2017 про повернення його апеляційної скарги в кримінальному провадженні щодо Особи 5.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Оболонського районного суду м.Києва від 15.06.2017 затверджено угоду про визнання винуватості між заступником Генерального прокурора та обвинуваченим Особою 5 у кримінальному провадженні №42017000000001825.
За обставин, зазначених у вироку, Особу 5 визнано винуватим за вчинення дій, які виразилися:
— в умисній участі в злочині, скоюваному злочинною організацією, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 Кримінального кодексу;
— у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, скоєному злочинною організацією, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.28, ч.2 ст.364 КК;
— в умисному придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК.
За цим вироком Особу 5 засуджено за: ч.1 ст.255 КК — до покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років; ч.4 ст.28, ч.2 ст.364 КК — до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державних установах та організаціях, на 3 роки; за ч.1 ст.263 КК — до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців.
Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено Особі 5 покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років із позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державних установах та організаціях, на 3 роки.
На підставі ст.75 КК Особу 5 звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК. Додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державних установах та організаціях, на певний строк ухвалено виконувати самостійно.
Адвокат Погосян В.Е., який діє в інтересах Особи 4, на вирок Оболонського районного суду м.Києва від 15.06.2017 щодо Особи 5 подав апеляційну скаргу.
Апеляційний суд м.Києва ухвалою судді від 4.09.2017 повернув апеляційну скаргу адвоката Погосяна В.Е., який діє в інтересах Особи 4, на тих підставах, що її подано особою, яка не має права на апеляційне оскарження.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат Погосян В.Е., не погоджуючись із ухвалою судді апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що апеляційний суд, усупереч вимогам Кримінального процесуального кодексу, а саме: пп.1, 2, 10, 17 ст.7, ч.6 ст.9, чч.1, 2 ст.24 КПК, відмовив у прийнятті його апеляційної скарги на вирок Оболонського районного суду від 15.06.2017 щодо Особи 5, в той час як вказане судове рішення стосується прав, свобод та інтересів Особи 4, особу якої можливо ідентифікувати за посадою. За вироком щодо Особи 5 Особу 4 фактично визнано винуватою, тим самим закріплено «обґрунтованість» накладення арешту на її майно.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Погосян В.Е. та Особа 4 підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурор та захисник Бовкун Є.І. проти задоволення касаційної скарги заперечували.
Захисник Бовкун Є.І. надав суду письмове заперечення на касаційну скаргу, мотивоване тим, що Особа 4 не є суб’єктом оскарження вироку, винесеного щодо Особи 5, а вирок, винесений на підставі угоди, не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень стосовно інших осіб. Також зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним, і воно може підлягати обмеженням.
Мотиви суду
Згідно з приписами ст.370 КПК ухвала апеляційного суду повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
У ст.24 КПК передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Крім норм ст.7, ч.6 ст.9, чч.1 та 2 ст.24, ч.4 ст.394 КПК, які гарантують доступ до правосуддя, цей основоположний принцип верховенства права також забезпечує Конституція (ч.2 ст.55, п.8 ч.3 ст.129).
Акт найвищої юридичної сили гарантує реалізацію права на оскарження у більш широкому розумінні, ніж у гл.31 КПК, кореспондується з положеннями ст.24 КПК й розширює коло учасників судового процесу, яким забезпечується конституційне право на оскарження судових рішень.
Офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом, який у низці своїх рішень висловив позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити в правосудді, якщо особа вважає, що її права та свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав і свобод; відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст.64 Конституції не може бути обмеженим (пп.1, 2 резолютивної частини рішення від 25.12.97 №9-зп, абз.7 п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
У вироку Оболонського районного суду від 15.06.2017 щодо Особи 5, який оскаржив до Апеляційного суду м.Києва захисник Особи 4 — адвокат Погосян В.Е., суд установив, що Особа 5 у силу своїх службових обов’язків до участі в злочинній організації залучила Особу 11, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, яку наказом голови Державної податкової служби призначено на посаду заступника голови ДПС в одній з областей України. При цьому відповідно до розподілу обов’язків між керівним складом саме Особі 11, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, доручено керування управлінням податкового контролю.
З наданих захисником копій наказу ДПС №360-о від 20.02.2012 про призначення Особи 4 на посаду Інформація 1 та наказу Інформація 2 Особи 5 від 22.02.2012 №21 про розподіл обов’язків між керівництвом ДПС у Харківській області вбачається, що відповідно до цих наказів Особа 4 з 20.02.2012 призначена на посаду Інформація 1 і на неї покладено обов’язки щодо керівництва роботою, зокрема управління податкового контролю.
Таким чином, відсутність у вироку вказівки на прізвище Особи 11, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, котру наказом голови ДПС призначено на посаду заступника голови ДПС в одній з областей України та при цьому саме їй доручено керування управлінням податкового контролю, не свідчить про неможливість її ідентифікації за посадою, періодом роботи та функціями, що нею виконувалися.
За таких обставин вирок щодо Особи 5 стосується інтересів Особи 4 тією мірою, що дає їй згідно із ч.2 ст.24 КПК право оскаржити його до вищих судових інстанцій. Цей вирок недвозначно стверджує про її участь у злочинній організації та в такий спосіб створює преюдиціальність і всупереч презумпції невинуватості встановлює її винуватість у скоєнні злочину.
Така позиція Суду узгоджується і з правовим висновком ВСУ, викладеним у постанові від 3.03.2016 у справі №5-347кс15, про те, що конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком установленої законом заборони на таке оскарження. При цьому відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб’єктів оскарження, передбаченому ст.394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та зверненні до суду вищої інстанції, що передбачено ч.2 ст.24 КПК. Отже, при вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з’ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.
Врахувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що ухвалу судді Апеляційного суду м.Києва від 4.09.2017 про повернення апеляційної скарги адвоката Погосяна В.Е., який діє в інтересах Особи 4, постановлено з порушеннями вимог пп.10, 14 ч.1 ст.7, ч.6 ст.9, ч.2 ст.24, п.10 ст.393 КПК, що перешкодило суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення. Оскільки в силу ч.1 ст.412 КПК такі порушення є істотними порушеннями кримінального процесуального закону, то відповідно до п.1 ч.1 ст.438 КПК належить скасувати ухвалу судді апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Керуючись стст.369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, п.4 §3 розд.4 закону від 3.10.2017 №2147-VII, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу адвоката Погосяна В.Е., який діє в інтересах Особи 4, задовольнити.
Ухвалу судді Апеляційного суду м.Києва від 4.09.2017 про повернення апеляційної скарги адвоката Погосяна В.Е., який діє в інтересах Особи 4, у кримінальному провадженні щодо Особи 5 скасувати.
Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
