Повідомлення про можливість розгляду кримінального провадження судом присяжних безпосеред-ньо перед дебатами не випадає вважати належним. Такий висновок зробив ВС в постанові №221/1466/15-к.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
19 квітня 2018 року м.Київ №221/1466/15-к
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — БІЛИК Н.В.,|
суддів: КРАВЧЕНКА С.І., ЄМЦЯ О.П. —
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого Особи 2 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 1.07.2016 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18.01.2017 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42014161300000081, за обвинуваченням
Особи 2, Інформація 1, уродженця с.Іванків Бориспільського району Київської області, раніше судимого:
вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2006 за ч.2 ст.286 КК — до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки;
вироком Бориспільського міськрайонного суду від 29.08.2012 за ч.2 ст.186 КК — до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.7 ч.2 ст.115, ч.3 ст.406 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Волноваського районного суду Донецької області від 1.07.2016, Особу 2засуджено:
за п.7 ч.2 ст.115 КК — до покарання у вигляді позбавлення волі на 12 років;
за ч.3 ст.406 КК — до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки.
На підставі ст.70 КК Особі 2 призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на 12 років.
На підставі ст.71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду від 29.08.2012 за ч.2 ст.186 КК і призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на 14 років.
Зараховано в строк відбування покарання Особі 2 термін перебування під вартою, період з 29.11.2014 по день винесення вироку, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі.
Постановлено стягнути з Особи 2 на користь держави витрати на проведення судово-балістичних експертиз у сумі 1732,56 грн.
Вирішено питання речових доказів.
Ухвалою АСДО від 18.01.2017 апеляційні скарги обвинуваченого Особи 2 та його захисників залишено без задоволення, а вирок Волноваського районного суду Донецької області від 1.07.2016 — без зміни.
Місцевий суд установив, що Особа 2, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині В0849 на посаді старшого механіка-водія — електрика взводу зв’язку 2-го механізованого батальйону, військове звання «солдат», 29.11.2014, близько 15:30, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи поблизу взводного опорного пункту, що дислокувався на вул.Совєтській в с.Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, діючи з хуліганських мотивів, безпричинно, використовуючи малозначний привід, у ході словесної сварки з раніше не знайомим йому Особою 6, який також виконував обов’язки військової служби, не знаючи при цьому, що потерпілий Особа 6 — старший сержант цієї ж в/ч частини, тобто має старше від нього військове звання, порушивши таким чином статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями, не маючи між собою відносин підлеглості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою навмисного безпричинного вбивства потерпілого із застосуванням вогнепальної зброї, здійснив один постріл з автоматичної вогнепальної стрілецької зброї — із закріпленого за ним автомата калібру 5,45 мм у голову Особі 6, спричинивши йому одиночне вогнепальне наскрізне кульове поранення голови з переломами кісток склепіння черепа й руйнуванням великих півкуль головного мозку, тобто тяжке тілесне ушкодження, від якого Особа 6 помер на місці.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок суду та ухвалу суду апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Засуджений зазначає, що ні на досудовому слідстві, ні під час підготовчого засідання в суді першої інстанції йому не було роз’яснено можливість та особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних; посилається на порушення права на захист, адже в адвоката Особи 7 на стадії судового розгляду були відсутні повноваження на участь у кримінальному провадженні як його захисника через відсутність угоди; розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій здійснено за відсутності повноважного прокурора. Крім того, Особа 2 вказує на те, що досудове слідство проводилося за ч.1 ст.115 та ч.2 ст.414 КК, однак обвинувальний акт скеровано до суду за п.7 ч.2 ст.115, ч.3 ст.405 КК, при цьому в матеріалах провадження відсутні відомості про повідомлення його про підозру за вказаними статтями. Зазначає, що, всупереч вимогам ст.290 КПК, суд першої інстанції ухвалив обвинувальний вирок на підставі матеріалів кримінального провадження, які на стадії досудового слідства йому не відкривалися. Ці порушення суд апеляційної інстанції теж проігнорував. Також засуджений посилається на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.419 КПК, оскільки апеляційний суд не перевірив доводів його апеляційної скарги, а також апеляційних скарг адвокатів про невідповідність висновку суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а також про неправильну кваліфікацію його дій. Крім того, на порушення вимог ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції не розглянув його клопотання про повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, оскільки ці обставини були встановлені судом першої інстанції з порушенням норм процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги засудженого.
Засуджений та його захисник вимоги касаційної скарги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Мотиви суду
Відповідно до ст.433 КПК касаційна інстанція переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст.438 КПК підставами для скасування або зміни рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
У ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована в національне законодавство й міститься в ст.21 КПК.
Критерії визначення складу суду, уповноваженого на розгляд кримінального провадження, встановлені в ст.31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб’єкта злочину провадження в суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.
Правова природа інституту суду присяжних суттєво відрізняється від інших двох складів суду. Цей висновок підтверджується такими чинниками:
а) віднесенням провадження в суді присяжних до особливого порядку провадження в суді першої інстанції (§2 гл.30 розд.IV КПК);
б) спеціальним порядком формування суду присяжних;
в) наділенням присяжних при відправленні правосуддя широким колом прав.
У зв’язку з наведеним закономірним виглядає те, що саме до компетенції суду присяжних законодавець відніс розгляд особливо тяжких злочинів, за які передбачено найбільш суворий вид покарання — довічне позбавлення волі, а також установив інший, відмінний від загального, порядок роз’яснення обвинуваченому права на суд присяжних.
Так, у ст.384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому в скоєнні злочину, за який передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз’яснення прокурора додається до обвинувального акта й реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов’язаний роз’яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та в разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.
Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду дасть йому можливість підготуватися до реалізації такого права, і його рішення із цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки в такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, у тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.
Як видно з матеріалів справи, прокурор не роз’яснив обвинуваченому Особі 2можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та не долучив відповідне письмове роз’яснення до обвинувального акта й реєстру матеріалів досудового розслідування.
Суд першої інстанції в ході провадження не лише не виправив цих недоліків, а й сам припустився порушення вимог чч.1 та 2 ст.384 КПК, оскільки роз’яснення можливості та особливості розгляду кримінального провадження судом присяжних безпосередньо перед судовими дебатами неможливо вважати належним.
Зазначене порушення залишилося поза увагою й апеляційного суду.
Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід’ємною складовою права обвинуваченого на захист.
Невиконання судом під час підготовчого засідання вимог ст.384 КПК є істотним порушенням кримінального процесуального закону та слугує безумовною підставою для скасування судових рішень.
Що стосується решти доводів засудженого, то вони повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження.
У зв’язку зі скасуванням судових рішень, а також беручи до уваги те, що Особа 2обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, з метою забезпечення судового розгляду, суд вважає за доцільне обрати Особі 2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці, до вирішення питання про обрання йому запобіжного заходу судом першої інстанції при новому розгляді провадження.
Керуючись стст.434, 436 КПК, п.15 розд.ХІ «Перехідні положення» КПК (у редакції закону від 3.10.2017 №2147-VIII), колегія суддів дійшла висновку, що рішення підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого слід урахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване, вмотивоване рішення.
Із цих підстав Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу засудженого Особи 2 задовольнити.
Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 1.07.2016 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18.01.2017 стосовно Особи 2 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обрати відносно Особи 2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 діб, а саме — до 15.06.2018.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
