Спір, пов’язаний із захистом права власності та належним виконанням договору іпотеки, не є публічно-правовим. Такий висновок зробив ВС в постанові №686/22036/15-ц.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
15 травня 2018 року м.Київ №686/22036/15-ц
Велика палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача — ГУДИМИ Д.А.,
суддів: АНТОНЮК Н.О., БАКУЛІНОЇ С.В., БРИТАНЧУКА В.В., ДАНІШЕВСЬКОЇ В.І., ЗОЛОТНІКОВА О.С., КНЯЗЄВА В.С., КІБЕНКО О.Р., ЛОБОЙКА Л.М., ЛЯЩЕНКО Н.П., ПРОКОПЕНКА О.Б., РОГАЧ Л.І., САПРИКІНОЇ І.В., СИТНІК О.М., ТКАЧУКА О.С., УРКЕВИЧА В.Ю., ЯНОВСЬКОЇ О.Г. —
розглянула справу за позовом Особи 3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-колект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М., за участю третіх осіб: органу опіки та піклування Хмельницької міської ради та Особи 5, про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за касаційною скаргою позивача на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20.07.2016.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 3.11.2015 позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним і скасувати рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.07.2015 №23216833.
2. Мотивувала тим, що 5.12.2006 уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту в розмірі $43970,00 терміном до 4.12.2017. З метою забезпечення виконання кредитного договору позивач передала в іпотеку будинок за Адресою 1 у м.Хмельницькому. У подальшому на підставі укладених з банком договору факторингу від 12.12.2011 та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 12.12.2011 ТОВ «Кей-колект» набуло право вимоги до позивача. ТОВ «Кей-колект» звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення державної реєстрації прав на будинок.
3. Позивач вказувала, що рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки немає, виконавчий напис нотаріусом не вчинявся, а договір про задоволення вимог іпотекодержателя позивач із ТОВ «Кей-колект» не укладала. Крім того, рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно було прийняте 28.07.2015 з порушенням вимог закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
4. Позивач зазначала, що на час проведення такої державної реєстрації в будинку мешкав і був зареєстрованим онук позивача — малолітній Особа 10. А тому порушенням його прав є державна реєстрація права власності на будинок без висновку органу опіки та піклування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. 15.06.2016 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
6. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що ТОВ «Кей-колект» правомірно набуло право власності на предмет іпотеки на підставі ст.37 закону «Про іпотеку», а позивач не надала суду доказів порушення її майнових прав.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. 20.07.2016 АСХО ухвалою скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі.
8. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та помилково вважав, що спір належить до цивільної юрисдикції, адже відповідно до закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду та мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. 9.08.2016 позивач звернулася до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій через порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу АСХО від 20.07.2016, а справу направити для розгляду по суті до суду апеляційної інстанції.
10. Касаційна скарга мотивована тим, що спірні правовідносини пов’язані з невиконанням умов цивільно-правового договору, а тому спір не є публічно-правовим, випливає з договірних відносин і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
11. 28.02.2018 ВС у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд ВП ВС.
12. Ухвала мотивована тим, що позивач оскаржує ухвалу АСХО від 20.07.2016 з підстав порушення останнім правил предметної юрисдикції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Позивач вважає, що спір не є публічно-правовим, оскільки випливає з договірних відносин, а тому має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
(2) Позиції інших учасників справи
14. Відповідачі та треті особи відзивів на касаційну скаргу не надали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції
15. Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами встановлено інший порядок судового провадження.
16. У п.1 ч.2 ст.17 КАС у зазначеній редакції визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
17. Згідно із ч.1 ст.3 КАС у вказаній редакції суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
18. Апеляційний суд уважав, що справа про оскарження дій нотаріуса, який діяв на виконання делегованих йому повноважень державного реєстратора, має розглядатися за правилами адмінсудочинства.
19. ВП ВС у цій справі з таким висновком суду апеляційної інстанції не погоджується.
20. Згідно з п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
21. Спір між сторонами виник із приводу порушення права власності позивача на будинок унаслідок дій ТОВ «Кей-колект» і нотаріуса щодо реєстрації такого права за ТОВ «Кей-колект».
22. Оскільки спірні правовідносини пов’язані із захистом права власності позивача та належністю виконання договору іпотеки, ВП ВС вважає, що цей спір не є публічно-правовим, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
23. Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права в подібних правовідносинах викладені в постанові ВП ВС від 11.04.2018 у справі №554/14813/15-ц.
24. ВП ВС погоджується з доводами касаційної скарги та звертає увагу також на її позицію щодо спору про юрисдикцію суду, висловлену в постановах від 4.04.2018 у справах №№826/9928/15 і 817/567/16. У цих справах позови були обґрунтовані незаконністю дій приватного нотаріуса як суб’єкта, наділеного владними управлінськими функціями державного реєстратора. ВП ВС дійшла висновку, що вказані справи мають розглядатися за правилами адмінсудочинства.
25. Так, у справі №826/9928/15 позов був обґрунтований незаконністю дій приватного нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, а не з невиконанням умов договору. Позивач доводив таку незаконність із огляду, зокрема, на те, що державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки мала здійснити Державна реєстраційна служба, а не приватний нотаріус, який не вчиняв нотаріальних дій. Визнання права власності на предмет іпотеки позивач не вимагав.
26. У справі №817/567/16 позивач доводив, що приватний нотаріус перевищив повноваження при внесенні запису до Державного реєстру іпотек про зміну умов обтяження предмета іпотеки, оскільки, за законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на час внесення вказаного запису не мав відповідних повноважень. А тому вказаний спір не стосувався виконання умов договору.
27. Натомість обставини справи №686/22036/15-ц щодо захисту права власності позивача відрізняються від наведених і стосуються належності виконання умов договору іпотеки.
(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
(2.1) Щодо суті касаційної скарги
28. Відповідно до ч.3 ст.406 ЦПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
29. Згідно з ч.4 цієї статті у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
30. Згідно з п.2 ч.1 ст.409 ЦПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково й передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
31. Відповідно до ч.6 ст.411 ЦПК підставою для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій та направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
32. ВП ВС уважає, що ухвалу АСХО від 20.07.2016 слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.
(2.2) Щодо судових витрат
33. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.
(3) Висновки про правильне застосування норм права
34. Згідно з п.1 ч.1 ст.15 ЦПК у редакції, чинній до 15.12.2017, суди розглядали в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
35. Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК (у редакції закону від 3.10.2017) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді й переданий на його розгляд із такими вимогами.
36. Спори про визнання незаконними та скасування рішень нотаріусів, які діяли на виконання делегованих повноважень державного реєстратора, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно розглядаються за правилами цивільного судочинства, якщо такі спори стосуються захисту цивільного права, зокрема випливають із договірних відносин, і якщо немає підстав для їх розгляду за правилами адмінсудочинства.
З огляду на наведене, керуючись ч.1 ст.400, чч.3 та 4 ст.406, п.2 ч.1 ст.409, ч.6 ст.411, стст.416, 418, 419 ЦПК, ВП ВС
ПОСТАНОВИЛА :
1. Касаційну скаргу Особи 3 задовольнити.
2. Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20.07.2016 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
