flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Чи є майновою дією акт звірки взаєморозрахунків, пояснив ВС

02 липня 2018, 08:56

За своєю правовою природою акт звірки взаєморозрахунків є непрямим доказом наявності зобов'язання боржника повернути одержані на підставі кредитного договору грошові кошти.

 

Такого висновку дійшов Верховний суд в постанові від 05.04.2018 у справі № 910/9004/13.

Акт звірки взаєморозрахунків, про спростування якого заявлено вимоги в порядку статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не є майновою дією, оскільки його складання не потягло відчуження майна боржника, прийняття ним зобов'язань без відповідних майнових дій іншої сторони, відмови від власних майнових вимог тощо.

Залишаючи без змін ухвалені у справі судові рішення, якими відмовлено у задоволенні заяви ініціюючого кредитора про спростування майнових дій боржника (акта звірки взаєморозрахунків, підписаного боржником та кредитором – Банком), Верховний Суд виходив з такого.

Під майновими діями боржника, в контексті положень статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», слід розуміти юридичні дії, які є підставою для виникнення, зміни, припинення правовідносин, зокрема виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів, виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.

Відповідно, під спростуванням майнових дій, слід розуміти оспорення фактичних даних чи обставин, які визначають правомірність майнових дій боржника щодо розпорядження майном боржника на підставі рішень боржника, які не відповідають законодавству та/або компетенції службових осіб боржника або його органів або вчинені без достатніх підстав.

Спростовано може бути не будь-які майнові дії боржника, а лише ті, які відповідають ознакам, встановленим частиною першою статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим Вищий господарський суд України у своїй постанові, прийнятій у цій справі, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, зауважив, що підписання боржником та кредитором – Банком акта звірки взаєморозрахунків не є майновою дією в розумні приписів статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», адже в цьому випадку є похідним доказом, що підтверджує заборгованість за кредитним договором.

З огляду на наведені вище положення чинного законодавства Верховний Суд визнав обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що акт звірки взаєморозрахунків, про спростування якого заявлено вимоги, не є майновою дією, оскільки його складення не потягло відчуження майна боржника, прийняття ним зобов’язань без відповідних майнових дій іншої сторони, відмови від власних майнових вимог тощо.