При визнанні статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, ситуація в країні походження є доказом того, що суб’єктивні побоювання стати жертвою переслідування є обґрунтованими. Інформація про країну походження належить до загальновідомої і не потребує доказування.
Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 23.05.2018 №820/1309/16.
ВС розглянув в касаційній інстанції адміністративну справу за позовом громадянина Сирійської Арабської Республіки до Державної міграційної служби України про скасування рішення ДМС щодо відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов’язання повторно розглянути заяву позивача для надання одного із зазначених статусів.
Позивач у заяві стверджує, що в умовах внутрішнього збройного конфлікту і складної політичної ситуації в Сирії за умови повернення існує загроза його життю, безпеці та свободі.
У касаційній скарзі відповідач (представник ДМС) пояснив, що позивач прибув в Україну ще в 2012 році на законних підставах, однак на певний період часу. З метою легалізувати подальше перебування звернувся до ГУ ДМС із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Позиція відповідача полягає у тому, що не має достатніх підстав вважати, що позивач є особою, яка потребує додаткового захисту (відповідно до п. 13 частини першої ст. 1 Закону № 3671-VI).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу, що при розгляді зазначених справ слід ураховувати, що обґрунтоване побоювання стати жертвою переслідувань є визначальним у переліку критеріїв щодо визначення біженця.
Ситуація в країні походження є доказом того, що суб’єктивні побоювання стати жертвою переслідування є цілком обґрунтованими, тобто підкріплюються об’єктивним положенням у країні.
Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 № 3 інформація про країну походження належить до загальновідомої інформації, може бути отримана як від біженця, так і незалежно від нього — з різних достовірних джерел.
Відповідно до частини другої статті 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.
_03_03.png)
