Якщо зарплата за посадою фінансувалася коштами господарського розрахунку, то період роботи на ній до стажу держслужби не зараховується. Такий висновок зробив ВС в постанові №818/186/15.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
7 березня 2018 року м.Київ №818/186/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача — ЖЕЛТОБРЮХ І.Л.,
суддів: БІЛОУСА О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Особи 2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 у справі за позовом Особи 2 до управління Міністерства внутрішніх справ у Сумській області, заступника начальника УМВС у Сумській області, Шосткинського міського відділу УМВС у Сумській області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
Особа 2 звернулася до суду з позовом до УМВС у Сумській області, заступника начальника УМВС у Сумській області, в якому просила визнати протиправними дії відповідачів щодо зменшення їй надбавки за вислугу років починаючи з 1.10.2014 із 40 до 15%, зобов’язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату протиправно утриманої надбавки та стягнути з УМВС у Сумській області на її користь 1000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. На обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що суди неповно з’ясували та не довели обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваних рішеннях, не відповідають обставинам справи. Так, указує на те, що судами були застосовані нормативно-правові акти, які на час розгляду справи втратили чинність.
Заперечення на касаційну скаргу від відповідачів не надходили.
Так, у ході розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що позивач із 25.09.78 була прийнята на посаду інспектора з обліку медвитверезника Шосткинського МУ УМВС.
З 20.05.86 до 1.11.2004 працювала начальником канцелярії Шосткинського МУ УМВС.
При цьому обидві зазначені посади позивач обіймала як вільнонайманий працівник, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.
Наказом УМВС у Сумській області від 29.06.2005 Особа 2 призначена на посаду спеціаліста 2-ї категорії з режиму секретності режимно-секретного сектору Шосткинського УМВС в Сумській області.
29.12.2006 Особі 2 присвоєно 14-ий ранг державного службовця.
Починаючи з 21.08.2009 і дотепер позивач працює спеціалістом 1-ї категорії з режиму секретності РСС Шосткинського МВ УМВС у Сумській області.
Наказом УМВС у Сумській області від 17.03.2014 затверджено склад постійно діючої комісії по встановленню стажу роботи (державної служби), який дає робочим та службовцям право на отримання відсоткової надбавки за безперервну службу в УМВС у Сумській області.
1.10.2014 було затверджено протокол засідання комісії щодо встановлення стажу роботи (державної служби), який дає працівникам право на отримання відсоткової надбавки за безперервну службу в УМВС у Сумській області, на якому було заслухано питання про встановлення стажу роботи Особи 2. Під час засідання комісії було досліджено трудову книжку Особи 4 та інші документи, надані на підтвердження стажу безперервної роботи та встановлено, що стаж роботи Особи 2, який дає право на отримання відсоткової надбавки за безперервну роботу, становить 9 років 3 місяці та 2 дні.
Тобто на засіданні відповідної комісії було вирішено, що стаж Особи 2, який дає право на отримання відповідної надбавки, повинен обчислюватися з 29.06.2005, а тому надбавка за вислугу років позивача має становити 15%.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення про зменшення відсоткової надбавки за безперервну роботу в УМВС в Сумській області прийняте відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Спірні правовідносини врегульовані такими нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення спірних правовідносин: законом «Про державну службу» від 16.12.93 №3723-ХІІ, Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КС від 3.05.94 №283, Методикою щодо зарахування (включення) до стажу державної служби періодів роботи (служби) колишніх працівників і осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом Головного управління державної служби від 12.10.2007 №270/551.
Відповідно до приписів ст.33 закону №3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби в таких розмірах: понад 3 роки — 10%, понад 5 — 15, понад 10 — 20, понад 15 — 25, понад 20 — 30, понад 25 років — 40%.
У п.2 порядку встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів у апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв’язку, адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
У п.1.3 та 1.4 методики визначено, що обчислений відповідно до порядку стаж державної служби застосовується, зокрема, для встановлення державним службовцям (у даному випадку колишнім особам рядового та начальницького складу та працівникам органів внутрішніх справ, які перебувають на державній службі) надбавки за вислугу років.
Документами для зарахування (включення) до стажу державної служби періоду роботи (служби) в органах внутрішніх справ є трудова книжка, копія послужного списку з особової справи особи рядового та начальницького складу та, у разі неможливості на підставі поданих документів обчислення стажу, — довідка кадрової служби органу внутрішніх справ, у якому працював (проходив службу) колишній працівник або особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.
У п.2 методики передбачено, що зарахування роботи (служби) в органах внутрішніх справ до стажу державної служби за часів СРСР (до 24.08.91) здійснюється відповідно до абз.4 п.2 порядку, згідно з яким до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік.
Визначення належності посад працівників органів внутрішніх справ, за якими не присвоюються спеціальні звання, до посад керівних працівників або спеціалістів здійснюється на підставі положень Кваліфікаційного довідника посад службовців, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР від 14.01.69 №15, Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 27.08.86 №016, а також посадових інструкцій працівників.
Відповідно до вищевказаних класифікаторів посада інспектора належала до посад спеціалістів, а посада начальника канцелярії — до керівних посад.
Разом з тим при обчисленні стажу слід ураховувати: якщо посада працівника або особи рядового чи начальницького складу органу внутрішніх справ не належала до апаратів перелічених вище державних органів, а перебувала в структурі підрозділів, що підпорядковувались або функціонували при вказаних управліннях (відділах) внутрішніх справ, то періоди роботи (служби) в них не зараховуються до стажу державної служби.
Методикою передбачено також, що час роботи (служби) на вказаних вище посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується за умови, якщо фінансування заробітної плати за цими посадами здійснювалося за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Тобто якщо заробітна плата за посадою фінансувалася за рахунок коштів господарського розрахунку, то період роботи (служби) на такій посаді до стажу державної служби не зараховується.
Таким чином, періоди роботи позивача з 25.09.78 до 20.05.86 на посаді інспектора з обліку медвитверезника Шосткинського МВ УМВС та з 20.05.86 до 1.11.2004 на посаді начальника канцелярії можуть бути зараховані до стажу державної служби за умови, що відповідні підрозділи входили до апарату Шосткинського МВ УМВС, а оплата праці за такими посадами здійснювалась з державного або місцевого бюджету, а не за рахунок госпрозрахункових коштів.
Водночас відповідно до постанов КМ «Про умови оплати праці працівників апарату органів державного управління» від 9.01.92 №10, «Про умови оплати праці працівників апарату органів державної виконавчої влади та інших органів» від 21.01.93 №35 та «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 13.12.99 №2288 посада начальника канцелярії не була передбачена у схемі посадових окладів та, відповідно, заробітна плата за такою посадою фінансувалася за рахунок коштів господарського розрахунку.
Також із Положення про медичний витверезник при відділі внутрішніх справ виконкому міської, районної ради народних депутатів, затвердженого наказом МВС СРСР від 30.05.85 №106, вбачається, що на території колишнього СРСР медвитверезники діяли саме при відділах внутрішніх справ, однак не входили до їх штату.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що посади начальника канцелярії та інспектора з обліку медвитверезника є посадами вільного найму, а тому період роботи на цих посадах не може бути зараховано до стажу державної служби для встановлення надбавки за вислугу років.
Також колегія суддів погоджується з відмовою судів у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з УМВС у Сумській області на користь позивача моральної шкоди з огляду на встановлену вище правомірність дій державного органу та відсутність належних доказів на обґрунтування таких вимог.
Водночас колегія суддів погоджується з доводами скаржника в частині порушення судами норм матеріального права при вирішенні справи, яке полягає в застосуванні нормативно-правих актів, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин як такі, що втратили чинність, а саме: класифікатори професій ДК 003:95 та ДК 003:2005.
Відповідно до ч.1 ст.351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено фактичні обставини справи та вирішено справу по суті позовних вимог, проте підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, викладені в мотивувальній частині рішень, частково не відповідають нормам матеріального законодавства, а тому підлягають зміні шляхом виключення з мотивувальної частини рішень посилання на нечинні нормативно-правові акти.
Керуючись стст.344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС, ВС у складі колегії суддів КАС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Особи 2 задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 у справі №818/186/15 змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
