Якщо власник майна має намір його продати, але при цьому не укладає попереднього письмового договору, отримані кошти йому доведеться повернути на першу ж вимогу покупця.
Про це йдеться у постанові Апеляційного суду Сумської області від 12.03.2018.
У 2013 р. жінці закортіло придбати квартиру у м. Кролівець. Вона знайшла підходящу пропозицію і зателефонувала власникові нерухомості. Усно вони домовились про продаж житла за 20 тис. доларів, які покупниця мала сплатити протягом 2 р. Жінка оплатила певну суму, отримала ключі від квартири та почала робити ремонт, який, як потім вона стверджувала, став їй у 100 тис. грн. Протягом року вона потроху виплачувала обумовлену ціну, при цьому не вимагаючи з продавця жодних розписок щодо отримання ним коштів. У 2014 р. курс долара зріс і продавець став квапити жінку із виплатами. Панянка погодилась виплачувати по 2 тис. доларів щомісячно. Однак маючи певну скруту із грошима, не могла виконати домовленості і виплачувала менші суми. Далі стало зрозумілим, що у два роки вкластися їй не вдасться, тож вона попрохала відстрочки ще на один рік. Продавець погодився за умови, що жінка сплатить деякі відсотки за відтермінування. Заперечень з боку покупниці не надійшло. Та під кінець іще одного року заборгованість погашена не була, а сама жінка почала прохати продавця знизити ціну за нерухомість до 17 тис. доларів. Це аж ніяк не влаштовувало власника квартири, тож він почав вимагати гроші та погрожувати жінці. Знесилена неприємною ситуацією, панянка заявила, що відмовляється від квартири і зажадала повернення сплачених раніше грошей. Продавець відмовився, тож жінка звернулась до суду.
Оскільки між чоловіком та покупницею не було укладено жодного письмового договору, суд дійшов висновку, про те, що гроші, сплачені жінкою, набуті власником квартири безпідставно. Тож присудив кошти у розмірі 14 тис. 800 доларів повернути, а на додачу стягнув з чоловіка по кілька тисяч судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ображений продавець оскаржив вердикт до апеляційної інстанції.
У постанові №577/3031/17 апеляційний суд вказав таке. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір стосовно набуття майна без достатніх правових підстав і саме відсутність договірного характеру правовідносин дає підстави для застосування судом положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу та задоволення позову. Усна домовленість, підкреслив суд, не є попереднім договором. Тож у задоволенні скарги відмовлено.