Якщо у протоколі слідчої дії допущена помилка, це робить документ неналежним доказом. Водночас суд не має ігнорувати показання свідка та інші відомості, зібрані в ході слідства.
На цьому наголосив Апеляційний суд міста Києва у вироку від 15.03.2018.
Біля виходу з метро чолов’яга побачив панянку, що тримала у руках дорогий мобільний телефон. Не довго роздумуючи, він вихопив з рук жінки гаджет і втік. Пізніше крадій зателефонував потерпілій і запропонував викупити викрадене. При цьому він погрожував володілеці телефону та ображав її. Жінка погодилась віддати злодієві кошти та призначила зустріч. Водночас вона повідомила про подію правоохоронні органи. Тож під час зустрічі крадій був затриманий. Вже у відділку слідчий провів процедуру впізнання, в ході якої потерпіла вказала на свого кривдника, що знаходився разом з кількома іншими особами. Та заповнюючи протокол, слідчий переплутав номера чоловіків, пред’явлених для впізнання і вказав не злодія, а іншу особу. Досліджуючи матеріали справи, суд першої інстанції визнав зіпсований протокол неналежним доказом і на підставі недоведеності винуватості виправдав обвинуваченого.
Виправдувальний вирок щодо крадія прокурор оскаржив до апеляційної інстанції.
У вироку №759/16936/15-к апеляційний суд зазначив наступне. Висновок суду першої інстанції ґрунтується лише на показаннях обвинуваченого, який заперечував причетність до вчинення кримінального правопорушення. Дійсно, протокол із помилкою є неналежним доказом. Проте залишаються показання самої потерпілої та інші докази, зібрані під час провадження. До того ж раніше обвинувачений неодноразово притягувався до відповідальності за корисливі злочини, має посередні характеристики та не розкаявся у вчиненому.
Зважаючи на зазначене, апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції та постановив новий, яким засудив крадія до 5 років позбавлення волі.
_03_03.png)
