Чи можна вважати справедливим суд, який пройшов без фактичної участі сторін? У справі «Mirovni Inštitut v. Slovenia» Європейський суд з прав людини з’ясовував, чи вплинула на кінцеве рішення відмова в проведенні усних слухань.
Приватний інститут, розташований у Любляні, оскаржив у адміністративному суді відмову Міністерства освіти, науки і спорту у виділенні фінансування на проведення дослідницького проекту в галузі соціальних наук. Мова йшла про 2 тендери на загальну суму €3,13 млн для приватних і державних організацій.
Інститут був одним з учасників конкурсу, але через те, що жодна держструктура не подала заявки, міністерство не ухвалило рішення про переможця.
Через 7 років розглядів Адміністративний суд Словенії відхилив позов інституту в порядку письмового провадження. Рішення за подальшими зверненнями до Верховного і Конституційного судів також були не на користь заявника.
У вердикті від 13.03.2018 ЄСПЛ відзначив, що судові розгляди мають гарантувати право на публічне слухання в розумінні §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Винятки повинні бути виправдані особливими обставинами. Як підкреслив Суд, суспільний характер слухань захищає сторони від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю. Це також є одним зі способів підтримки довіри до судів.
У той же час тільки АСС, будучи судом першої та єдиної інстанції в цій справі, міг розглядати як питання права, так і давати оцінку фактам. Тому відмова в проведенні усних слухань порушила принцип справедливого судового розгляду, «гарантія якого є одним з основоположних принципів будь-якого демократичного суспільства».
Таким чином, ЄСПЛ констатував, що був порушений §1 ст.6 конвенції. Як компенсацію моральної шкоди інституту мають виплатити €4800. Ще €4000 становили судові витрати.