Якщо недотримання строків зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, ця обставина може бути підставою для їх поновлення. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №6-1619цс17.
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
6 грудня 2017 року м.Київ №6-1619цс17
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого — ГУМЕНЮКА В.І.,
суддів: ЛЯЩЕНКО Н.П., РОМАНЮКА Я.М., ОХРІМЧУК Л.І., СІМОНЕНКО В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Особи 5 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.05.2017 в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Особи 6, Особи 5 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2013 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 17.05.2007 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Особою 6 було укладено кредитний договір №42.07-07/232, відповідно до умов якого позивач надав Особі 6 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру кошти в сумі $209 тис. зі сплатою 12,7% річних та кінцевим терміном повернення до 16.05.2032. На забезпечення цього зобов’язання між позивачем та Особою 6, Особою 5 було укладено іпотечний договір №42.07-07-232, згідно з яким відповідачі передали в іпотеку трикімнатну квартиру загальною площею 54,9 м2, розташовану за Адресою 1.
Оскільки Особа 6 не виконувала умов кредитного договору та не сплачувала чергових платежів за кредитним договором, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на вищезазначену трикімнатну квартиру в рахунок погашення заборгованості Особи 6 за кредитним договором від 17.05.2007 в розмірі 2633374 грн. 05 коп. У подальшому представник позивача, уточнивши позовні вимоги, просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Укр-соцбанк» права власності на трикімнатну квартиру в рахунок часткового погашення заборгованості Особи 6 за кредитним договором від 17.05.2007 у розмірі 860000 грн.
Печерський районний суд м.Києва рішенням від 23.05.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 10.12.2013, позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задовольнив: звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на трикімнатну квартиру за Адресою 1, яка належить Особі 6 та Особі 5 на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2523 та в Державному реєстрі правочинів за №2090254, в рахунок часткового погашення заборгованості Особи 6за кредитним договором від 17.05.2007 в розмірі 860000 грн., вирішив питання розподілу судових витрат.
ВСС ухвалою від 31.03.2017 касаційну скаргу Особи 5 залишив без руху, визнав неповажними підстави, наведені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, та надав строк для подання заяви про поновлення цього строку з наведенням інших підстав для поновлення та наданням відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Цей же суд ухвалою від 29.05.2017 відмовив у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Особи 5 на підставі ч.3ст.328 Цивільного процесуального кодексу — у зв’язку з пропуском без поважної причини строку на касаційне оскарження.
У поданій до ВСУ заяві Особа 5 порушує питання про скасування ухваленого у справі судового рішення та направлення справи до суду касаційної інстанції з передбаченої п.2 ч.1 ст.355 ЦПК підстави — неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме — ч.1 ст.73, ч.2 ст.325 цього кодексу.
На підтвердження своїх вимог Особа 5 посилається на ухвали ВСС від 23.01, 27.04, 30.05.2017 та постанови ВСУ від 5.10.2016, 1.03.2017.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах ВСУ вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.353 ЦПК ВСУ переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим кодексом.
За положеннями п.2 ч.1 ст.355 ЦПК, підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права — при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.
За змістом ст.3604 ЦПК, суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.355 цього кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.
Відмовляючи Особі 5 у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції виходив з відсутності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції та відповідних доказів на підтвердження поважності пропуску цього строку. Крім того, суд не встановив, що пропуск строку на касаційне оскарження зумовлений діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема ненаправленням належним чином у передбачений законом спосіб копії ухвали особі, яка брала участь у справі, проте не була присутня в судовому засіданні.
В ухвалах від 23.01, 27.04, 30.05.2017, наданих заявницею для порівняння, ВСС, поновивши скаржникам строк на касаційне оскарження та відкривши касаційні провадження у справах, дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки копії оскаржуваних рішень суд апеляційної інстанції надав скаржникам уже після спливу строку на їх касаційне оскарження.
Крім того, у наданих для порівняння судових рішеннях міститься висновок про те, що однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення касаційного оскарження рішення суду. Несвоєчасне отримання судового рішення є поважною причиною пропуску строку на його оскарження.
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм процесуального права, Cудова палата у цивільних справах ВСУ виходить з такого.
Згідно із ч.1 ст.325 ЦПК касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.73, ч.2 ст.325 ЦПК у разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
За змістом абз.2 ч.3 ст.328 ЦПК, якщо заяву не подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до ст.129 Конституції однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинне бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно зі ст.313, ч.1 ст.218 ЦПК рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим кодексом. Головуючий роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Відповідно до ст.222 ЦПК копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.
Особа 5 та її представник Особа 8 були повідомлені про день та час слухання справи, але не були присутні 10.12.2013 на засіданні суду апеляційної інстанції.
На порушення вимог ч.3 ст.222 ЦПК копію ухвали суду апеляційної інстанції належним чином, а саме — рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідачці та її представнику не було направлено, оскільки в матеріалах справи відсутні як зворотне повідомлення про вручення, так і сам невручений рекомендований лист з відміткою про причини його повернення. Наявний супровідний лист апеляційного суду від 10.12.2013 про направлення копії ухвали сторонам у справі не підтверджує факту отримання ними копії судового рішення.
Отже, доводи Особи 5 про те, що вона та її представник Особа 8 не отримали копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції заслуговують на увагу.
Якщо недотримання строків на касаційне оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема ненаправленням належним чином у передбачений законом спосіб копії ухвали особі, яка брала участь у справі, проте не була присутня в судовому засіданні, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, суд не звернув уваги на те, що з вини суду апеляційної інстанції Особа 5 та її представник Особа 8 не отримали вчасно копії оскаржуваного судового рішення, у зв’язку із чим відповідачка була позбавлена права на подання касаційної скарги, а тому касаційний суд дійшов передчасного висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження.
З огляду на зазначене, ухвала суду касаційної інстанції у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.355 ЦПК, є незаконною та підлягає скасуванню з направленням справи до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись стст.355, 3603, 3604 ЦПК, Cудова палата у цивільних справах ВСУ,
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 5 задовольнити.
Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах ВСС від 29.05.2017 скасувати, справу передати до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Постанова ВСУ є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.3 ч.1 ст.355 ЦПК.
_03_03.png)
