Небажання суддів усебічно аналізувати клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу часто перетворює на формальність подовження підозрюваному строку перебування під вартою. І в Страсбурзі наполегливо критикують таку практику.
Екс-міністр закордонних справ Александр Арзуманян, котрий після відставки очолив рух «Громадянська непокора», був обвинувачений у відмиванні грошей і в травні 2007 року арештований. Суд, що традиційно для пострадянських країн, погодився з аргументами прокурора, що підозрюваний може втекти, якщо залишиться на волі.
У липні запобіжний захід був подовжений ще на 2 місяці. І знову підставою для цього стали «характер і небезпека правопорушення». Апеляційна інстанція додала: обвинувачений відмовлявся давати будь-які показання, що є чинником, який уповільнює розслідування. І залишила рішення районного суду в силі.
ЄСПЛ у рішенні у справі «Arzumanyan v. Armenia» від 11.01.2018 залишалося констатувати, що «національні суди виправдали подовження строку тримання заявника під вартою з простим посиланням на тяжкість злочину, не вдаючись у конкретні факти справи та будь-які докази того, чому ризики втекти, перешкоджати правосуддю чи повторно скоїти злочини збереглися.
Відповідно, було зафіксовано порушення §3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. І влада Вірменії тепер зобов’язана виплатити екс-міністрові €2000 нематеріальної шкоди та €500 витрат.
_03_03.png)
