Закон не приписує ВРЮ оголошувати повний текст рішення, а передбачає подальше його виготовлення в письмовій формі. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №п/800/490/15.
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
13 червня 2017 року м.Київ №п/800/490/15
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — ГРИЦІВА М.І.,
суддів: КРИВЕНДИ О.В., ПРОКОПЕНКА О.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 4 до Вищої ради юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Особа 4 звернувся до суду з позовом до ВРЮ, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиготовлення та ненадання у встановлений законом строк рішення від 26.11.2015 №898/0/15-15 та зобов’язати видати його у встановлений законом строк.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що всупереч закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ВРЮ своєчасно не надала йому спірного рішення, на своєму офіційному веб-сайті не опублікувала, чим порушила конституційне право судді на захист та оскарження рішення ВРЮ.
8.02.2016 Особа 4 змінив і доповнив позовні вимоги — просив визнати протиправною бездіяльність ВРЮ, яка полягає у: ненаправленні позивачу копії ухвали від 24.09.2015 №685/0/15-15 про відкриття дисциплінарної справи; невиготовленні та невикладенні в письмовій формі спірного рішення станом на 26.11.2015 у дисциплінарній справі; неоголошенні у встановлений законом строк головуючим і членами ВРЮ, які брали участь у його прийнятті, спірного рішення; ненаданні у встановлений законом строк судді Особі 4 та його представнику спірного рішення у дисциплінарній справі.
Просив також зобов’язати ВРЮ направити позивачу ухвалу від 24.09.2015 №685/0/15-15 про відкриття дисциплінарної справи.
Вищий адміністративний суд постановою від 11.03.2016 в задоволенні позову Особи 4 відмовив. Суд дійшов висновку, що ВРЮ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Протиправних дій та бездіяльності щодо позивача не допустила.
Фактичними підставами для ухвалення цього рішення суд визнав такі обставини.
Копію ухвали від 24.09.2015 №685/0/15-15 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дніпровського районного суду м.Києва Особи 4 ВРЮ надіслала позивачу листом від 5.10.2015 №6056/0/9-15. Ця обставина, як вирішив суд, спростовує доводи позовної заяви про ненаправлення копії названого рішення.
Дисциплінарну справу стосовно судді Дніпровського районного суду м.Києва Особи 4 ВРЮ розглядала у відкритому засіданні 26.11.2015, рішення про внесення подання до Верховної Ради про звільнення позивача з посади у зв’язку з порушенням присяги прийняла за результатами таємного голосування. Його резолютивну частину публічно оголосила безпосередньо після винесення, результати розгляду порядку денного засідання №17 опублікувала 26.11.2015 на офіційному веб-сайті ВРЮ.
Копія оскарженого рішення надіслана позивачу листом від 23.12.2015 №10312/0/9-15, рішення оприлюднене на офіційному веб-сайті ВРЮ.
При цьому суд зазначив, що закон №2453-VI не приписує ВРЮ викладати та оголошувати повний текст рішення на момент прийняття, а передбачає подальше його виготовлення в письмовій формі відповідно до вимог ч.6 ст.96 цього закону, підписання головуючим та всіма членами ВРЮ, які брали участь у прийнятті рішення, з обов’язковим врученням або надсиланням його копії судді, стосовно якого розглядалася справа, або його представнику.
Несвоєчасне направлення копії рішення позивачу пов’язане з неможливістю його підписання всіма членами ВРЮ у зв’язку з їх перебуванням у відрядженні та на лікарняному, що підтверджується наданими відповідачем документами, і, відповідно, не може свідчити про протиправну бездіяльність відповідача.
Не погодившись із рішенням ВАС, Особа 4 звернувся до ВСУ із заявою про його перегляд ВСУ з передбаченої п.4 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства підстави. Просить скасувати постанову ВАС від 11.03.2016 та ухвалити у справі нове рішення — про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ перевірила матеріали справи і дійшла висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6, ч.2 ст.19 Основного Закону органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до ч.2 ст.1 закону «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.98 №22/98-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) ВРЮ є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.32 закону №22/98-ВР провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначений ст.95 закону №2453-VI.
Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення (ч.1 ст.95 закону №2453-VI).
Частиною 8 цієї статті встановлено, що копія рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу. До рішення додається копія висновку члена органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів.
За положеннями ч.4 ст.24 закону №22/98-ВР, рішення ВРЮ оголошується публічно, безпосередньо після його винесення та оприлюднюється на офіційному веб-сайті ВРЮ не пізніше наступного дня із дня його прийняття.
Відповідно до ч.8 ст.96 закону №2453-VI копія рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, у 7-денний строк вручається чи надсилається судді, стосовно якого розглядалася дисциплінарна справа, або його представнику.
Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та на веб-сайті суду, в якому працює суддя. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, про накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, про накладення такого стягнення (ч.3 ст.97 закону №2453-VI).
Зі змісту наведених конституційних та законодавчих положень убачається, що провадження щодо звільнення судді за порушення присяги має здійснюватися у порядку та строки, встановлені законом. Зволікання у його проведенні за певних умов та обставин може розцінюватися як протиправна бездіяльність.
Як протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь зацікавлених осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов’язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Слід наголосити й на тому, що самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких установлюється цей строк.
Як убачається з фактичних обставин справи, спірне рішення прийнято за результатами таємного голосування, його резолютивну частину було публічно оголошено безпосередньо після винесення, результати розгляду порядку денного засідання №17 були опубліковані 26.11.2015 на офіційному веб-сайті ВРЮ.
Копію спірного рішення надіслано позивачу листом від 23.12.2015 №10312/0/9-15, рішення оприлюднене на офіційному веб-сайті ВРЮ.
Хоча копія спірного рішення була направлена позивачу поза межами строку, визначеного ч.8 ст.96 закону №2453-VI, причинами цього були об’єктивні обставини.
Оскаржені дії ВРЮ вчинені в рамках розумних строків та за реально можливих умов їх здійснення.
З огляду на ці обставини суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв’язку з чим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VІІІ, стст.241, 242, 244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви Особи 4 відмовити.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.
_03_03.png)
