У Верховному Суді України уточнили свою правову позицію, висловлену в кількох однотипних справах щодо юрисдикції спорів про відшкодування завданої шкоди учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постановою ВСУ від 16.08.2017 (справа № 6-782цс17) були скасовані рішення судів нижчих інстанцій, які вважали, що спір про виплату щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є публічно-правовим.
При цьому ВСУ зробив такий правовий висновок: «не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб'єктом приватного права, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом права не публічного, а цивільного, зокрема права на відшкодування завданої шкоди. У такому випадку це спір про цивільне право, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права».
Як пояснили у ВСУ, цей висновок ґрунтувався на тому, що «позивачі не оскаржували дії чи бездіяльність відповідача як суб’єкта владних повноважень». Навпаки посилалися на порушення їх цивільного права, а суму невиплаченої допомоги кваліфікували як завдану їм ядерну шкоду.
Й оскільки позивачі на власний розсуд формулюють предмет та підстави своїх вимог, у ВСУ відзначили, що «суд не повинен був довільно вдаватися до оцінки обґрунтованості такого позову та висловлюватися про те, яке право позивача порушено чи не порушено, чи правильно посилається позивач на ту або іншу норму закону і чи правильно він сформулював предмет і підставу позову».
З огляду на конвенційну гарантію ефективного засобу юридичного захисту, важко було одразу зрозуміти, що саме такою є правова позиція ВСУ. Адже за такого підходу однакові по суті спори можуть розглядатися за правилами як адміністративного, так і цивільного судочинства залежно від того, як сформульовані вимоги у позовній заяві. Або позивача банально пересилатимуть від однієї до іншої юрисдикції, уточнюючі його вимоги вже під час судового процесу.