ВСУ висловився про заборону вчиняти певні дії в майбутньому

Суд не може задовольнити позовну вимогу про заборону органу управління юридичної особи вчиняти певні дії в майбутньому. Такого висновку дійшов Верховний Суд України (постанова №6-951цс16).

Суди розглядали цивільну справу за позовом особи проти гаражно-будівельного кооперативу про скасування, визнання протиправними, незаконними й такими, що втратили чинність, протоколів і рішень зборів, заборону неуповноваженим представникам кооперативу в складі визначених позивачем осіб приймати будь-які рішення, вчиняти будь-які дії від імені юридичної особи за переліком, указаним у заяві.

Позивач посилався на те, що в кооперативі відсутнє рішення загальних зборів про створення такого органу управління, як збори уповноважених представників, та відсутнє рішення загальних зборів про обрання конкретних осіб, зокрема відповідачів у справі, уповноваженими представниками. Зазначав, що всі прийняті ними рішення є незаконними, прийнятими не уповноваженим на те органом, усупереч вимогам ст.15 закону «Про кооперацію» від 10.07.2003 №1087-IV.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Визнав незаконними та скасував рішення про виключення позивача із ч лені в кооперативу, про обрання складу керівних органів кооперативу. Заборонив зборам уповноважених членів кооперативу як органу управління кооперативу в складі представників уповноважених осіб приймати рішення від імені юридичної особи, які відповідно до вимог ст.15 закону «Про кооперацію» віднесені до компетенції загальних зборів.

Суд апеляційної інстанції залишив таке рішення без змін, а Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою кооперативу.

ВСУ скасував ці рішення та направив справу на новий розгляд. Він зауважив: власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, що прямо визначається спеціальним законом. Також вимога заборонити органу управління вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.