У разі розгляду спірних питань у судовому порядку строк від’єднання не повинен перевищувати одного місяця за умови відсутності заборгованості за спожиту електроенергію. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №467/1880/15-ц.
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
29 березня 2017 року м.Київ №467/1880/15-ц
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого — Лященко Н.П.,
суддів: Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 5 до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання дій щодо відключення від електричної мережі незаконними, відшкодування майнової та моральної шкоди та зобов’язання вчинити певні дії, за заявою Особи 5 про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 28.03.2016, ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.10.2016,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2015 року Особа 5 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Миколаївобленерго» про визнання дій щодо відключення від електричної мережі незаконними, відшкодування майнової та моральної шкоди та зобов’язання вчинити певні дії.
Позивач зазначав, що він проживає в будинку за Адресою 1 та є споживачем електричної енергії, яку йому постачає ПАТ «Миколаївобленерго».
25.08.2015 представники ПАТ «Миколаївобленерго» здійснили відключення його житлового будинку від мережі електропостачання у зв’язку з тим, що він нібито має заборгованість за спожиту електричну енергію в загальному розмірі 134 грн. 77 коп.
Особа 5 уважав таке відключення від мережі електропостачання незаконним та безпідставним, оскільки заборгованості з оплати за спожиту електроенергію не мав, а представники ПАТ «Миколаївобленерго», на порушення Правил користування електричною енергією для населення, не склали акт на підтвердження порушення ним цих правил.
Особа 5 просив визнати незаконною та скасувати відомість за нарядами на відключення від 24.08.2015 за №5563, визнати незаконними дії щодо відключення будинку від електричної мережі та зобов’язати відповідача відновити електропостачання в належному йому будинку, стягнути з відповідача 29081,7 грнмайнової шкоди, 33826,86 грн. двократної вартості недовідпущеної йому електроенергії на підставі п.44 Правил користування електричною енергією для населення, а також 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 25.01.2016 в задоволенні позову Особи 5 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 28.03.2016 вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Особи 5задоволено частково: визнано незаконними дії ПАТ «Миколаївобленерго» щодо відключення 25.08.2015 від електричної мережі житлового будинку за Адресою 1; зобов’язано ПАТ «Миколаївобленерго» протягом місяця за власний рахунок відновити електропостачання до житлового будинку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою ВСС від 12.10.2016 касаційні скарги Особи 5 та ПАТ «Миколаївобленерго» відхилено, рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 28.03.2016 залишено без змін.
У заяві про перегляд ухвалених у справі рішень Особа 5 просить скасувати ухвалені у справі рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій в частині відмови в задоволенні його позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення його позову з передбаченої п.1 ч.1 ст.355 Цивільного процесуального кодексу підстави — неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме — п.44 правил.
На підтвердження зазначеної підстави подання заяви Особа 5 посилається на ухвали ВСУ від 2.12.2009 та 23.06.2010.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах ВСУ вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.353 ЦПК ВСУ переглядає судові рішення в цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим кодексом.
За положенням п.1 ч.1 ст.355 ЦПК, підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що в будинку за Адресою 1 на ім’я споживача Особи 5 було відкрито особовий рахунок №1.
Між Особою 5 та ПАТ «Миколаївобленерго» було укладено договір про користування електричною енергією, за умовами якого енергопостачальник взяв на себе зобов’язання надійно постачати споживачеві електричну енергію в необхідних йому обсягах відповідно до потужності енергоустановок споживача, а споживач — сплачувати одержану електричну енергію за чинними тарифами в терміни, передбачені договором.
Відповідно до квитанцій за період із грудня 2014 до серпня 2015 року позивач щомісячно сплачував за спожиту електричну енергію.
Згідно з актом технічної перевірки розрахункового засобу обліку в побутового споживача, схеми підключення електролічильника та акта про пломбування, складених 25.08.2015, позивачу 18.03.2015 було встановлено прилад обліку електричної енергії №*, а за місцем проживання Особи 5 неодноразово проводилися контрольні зняття показників електролічильника.
Попередженням від 21.04.2015 №12848 до відома позивача було доведено, що станом на 21.04.2015 заборгованість за його особовим рахунком становить 157,41 грн., та попереджено про відключення будинку від електричної мережі згідно з п.27 правил.
Повідомлення про існування заборгованості споживачу також було направлено у вигляді письмової претензії з проханням сплатити суму боргу, однак претензія залишилася без задоволення.
14.07.2015 позивачу повторно було направлено попередження про відключення електричної енергії №13908, яке Особа 5 отримав особисто 21.07.2015.
25.08.2015 будинок позивача було відключено від електромережі відповідно до відомості від 24.08.2015 на проведення робіт щодо відключення споживачів, котрі мають заборгованість за спожиту електроенергію.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову в позові та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив із того, що з грудня 2014 до серпня 2015 року в позивача була відсутня заборгованість за отримані послуги щодо енергопостачання, а тому дії відповідача щодо його відключення були незаконними, відключене енергопостачання має бути поновлене, а вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди є безпідставними, оскільки позивачем не доведено її заподіяння.
Надана заявником ухвала ВСУ від 2.12.2009 не може бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував рішення судів та передав справу на новий розгляд з підстав, передбачених ст.338 ЦПК, у зв’язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим у наданій для порівняння ухвалі ВСУ від 23.06.2010 у справі за аналогічних обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості недовідпущеної електричної енергії на підставі правил.
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема п.44 правил.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах ВСУ виходить із такого.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК).
Порядок відключення споживачів від електропостачання за наявності заборгованості за електроенергію передбачений Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 26.07.99 №1357.
Згідно з п.36 правил відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів — у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику. У разі розгляду спірних питань у судовому порядку строк відключення не повинен перевищувати один місяць за умови відсутності в споживача заборгованості за спожиту електричну енергію.
За пп.43—44, 46 правил, енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначеними законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору в розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.
Пунктом 14 договору про користування електричною енергією побутовим споживачем, укладеним між сторонами, також установлено відповідальність електропостачальника за тимчасове припинення електропостачання з його вини в розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.
Оскільки судом апеляційної інстанції установлено відсутність порушень позивачем правил, установлено відсутність у нього заборгованості за спожиту електричну енергію, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача вартості недовідпущеної електроенергії не ґрунтується на вимогах закону та встановлених обставинах справи.
У частині позовних вимог Особи 5 про відшкодування моральної шкоди слід зазначити, що відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються стст.22, 711, 714, 1209, 1210 ЦК, законом «Про електроенергетику» та правилами, якими не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов’язання шщодо постачання електричної енергії.
Що стосується вимог закону «Про захист прав споживачів», то відповідно до п.5 ст.4 цього закону споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Ураховуючи встановлені у справі обставини, відсутні підстави для застосування вказаного закону до спору у справі, яка переглядається, в частині вимог Особи 5 про відшкодування на його користь моральної шкоди.
У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, неправильно застосував норми п.44 правил, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови у відшкодуванні позивачу шкоди в розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, а це відповідно до ст.360-4 ЦПК є підставою для скасування судових рішень у цій частині.
Відсутність у ВСУ процесуальної можливості з’ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове судове рішення, а тому справу слід передати на розгляд до суду апеляційної інстанції згідно з пп.«а» п.1 ч.2 ст.3604 ЦПК.
Керуючись п.1 ч.1 ст.355, п.1 ч.1, ч.3 ст.3603, ч.1, пп.«а» п.1 ч.2 ст.3604 ЦПК, Судова палата у цивільних справах ВСУ
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 5 задовольнити частково.
Ухвалу ВСС від 12.10.2016 та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 28.03.2016 в частині вимог про відшкодуванні шкоди в розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до Апеляційного суду Миколаївської області.
Постанова ВСУ є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.3 ч.1 ст.355 ЦПК.
_03_03.png)
