При винесенні рішення про примусове повернення іноземця за межі України на прикордонні загони не покладено обов’язку одночасно прийняти й постанову про заборону подальшого в’їзду в нашу країну на 3 роки. Такого висновку дійшов 5.04.2017 Вищий адміністративний суд (справа №К/800/10116/14).
Суди виходили з того, що рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства може супроводжуватися забороною в’їзду в Україну на 3 роки, але в такому випадку постанова суду про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за спробу незаконного перетинання державного кордону на момент прийняття рішення про заборону подальшого в’їзду в Україну на 3 роки повинна набрати законної сили.
Проте рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області про накладення стягнення на позивача за вказане адміністративне правопорушення не набуло чинності, оскільки оскаржувалось в апеляційному порядку. Тож у відповідача не було підстав уважати доведеним правопорушення.
До того ж ст.13 закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено чіткий перелік підстав для заборони в’їзду іноземців в Україну, серед яких відсутні такі, які могли б надати відповідачу право на заборону в’їзду.
Отже, суд касаційної інстанції підтримав рішення судів попередніх інстанцій стосовно неправомірності дій відповідача, оскільки останній не врахував усіх обставин правопорушення й особу порушника.
_03_03.png)
