Необхідність в призначені помічника судді, як додаткового помічника іншого судді, визначається керівництвом суду з урахуванням обсягу видатків державного бюджету та виходячи з обов’язку кожної судової установи забезпечувати розгляд справ.
Про це ідеться у листі Ради суддів України до Державної судової адміністрації.
Як зазначили в РСУ, Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції не містить поняття «тимчасовий помічник», натомість визначає можливість тимчасового виконання обов’язків додаткового помічника судді особою, яка займає посаду помічника судді на момент звільнення відповідного судді (за яким такий помічник закріплений) з займаної посади або припинення повноважень відповідного судді зі здійснення правосуддя.
Під поняттям «додатковий помічник» норми Положення розуміють помічника судді, який у випадку припинення повноважень або звільнення з посади відповідного судді, до якого такий помічник судді прикріплений, прикріплюється до іншого судді, в якого вже є призначений раніше помічник судді, за поданням цього судді та заявою помічника. Це впроваджено з метою вирівнювання додаткового навантаження на суддю та його основного помічника, яке виникає внаслідок появи в суді вакантних посад.
Листом від 23 вересня 2016 року № 16-6871/16 ДСАУ рекомендувала місцевим, апеляційним судам та ТУ ДСА України в якості тимчасового заходу, до моменту зайняття вакантної посади судді, помічникам, які були підзвітні звільненим суддям, тимчасово виконувати обов’язки помічника або додаткового помічника іншого судді в цьому ж суді.
Тому у разі отримання висновків, в яких органи Контрольно-ревізійної служби України рекомендують звільняти додаткових помічників у зв’язку з неефективним та нераціональним використанням бюджетних коштів, РСУ рекомендує місцевим та апеляційним судам, ДСАУ та її територіальним управлінням оскаржувати такі висновки ревізійних органів у передбаченому чинним законодавством порядку.
В РСУ також зазначили, що крім ДСАУ та її територіальних управлінь, відповідно до статті 155 закону «Про судоустрій і статус суддів», організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату суду та несе персональну відповідальність за неналежне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу.
Тому, у разі неналежного організаційного забезпечення суду, органи суддівського самоврядування повинні ставити перед Вищою радою правосуддя чи іншими органами питання про притягнення до відповідальності суб’єкта, на якого, відповідно до Закону покладено обов’язок забезпечувати належні умови діяльності роботи суду.
«Необхідність в призначені помічника судді, як додаткового помічника іншого судді, визначається керівництвом суду з урахуванням обсягу видатків державного бюджету та виходячи з обов’язку кожної судової установи забезпечувати розгляд судових справ у визначені законодавством строки, обов’язком кожного судді прийняти у справі вмотивоване рішення та надати його учасникам судового засідання у строки визначені законом. Питання звільнення помічників суддів повинно вирішуватися в залежності від зазначених обставин та з огляду на повноваження зборів суддів може бути предметом розгляду на зборах суддів», — зауважили в РСУ.
_03_03.png)
