Якщо суб’єктний склад осіб, котрі беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним у п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу справам, що виникають із корпоративних відносин, то згідно з ст.1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Таким є висновок ВСУ, зроблений в постанові No6-381цс17 від 5.04.2017. Так, відповідно до вимог ст.15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з п.4 ст.12 ГПК господарським судам підвідомчі справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) госптовариств, що пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності цього суб’єкта, крім трудових спорів.
Із системного аналізу положень стст.88, 143 ЦК, стст.88, 167 ГК, ст.10 закону «Про господарські товариства» від 19.09.91 No1576-XII убачається, що корпоративні права учасників госптовариства визначаються законом і статутними (установчими) документами. Відносини виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав із моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю, а за своїм суб’єктним складом є такими, що виникають між госптовариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) госптовариств, що пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.
При визначенні підвідомчості справ, що виникають із такого роду відносин, слід керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у ч.1 ст.167 ГК: це права особи, частка якої визначається в статутному фонді госпорганізації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації організації відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
© Закон і Бізнес
_03_03.png)
