Предметом апеляційного оскарження є рішення, постановлені без розгляду порушеного перед слідчим суддею питання по суті. Такий висновок зробив ВСС в узагальненні №9-49/0/4-17.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Узагальнення
Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування *
12 січня 2017 року м.Київ №9-49/0/4-17
(* Затверджено зборами суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ 23.12.2016.)
4. Оскарження рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим
Зазначений вид скарги, яка підлягає розгляду під час досудового розслідування, передбачений п.5 ч.1 ст.303 Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до ст.55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Таким чином, для визнання особи потерпілою не вимагається прийняття окремого процесуального документа. Разом з тим ч.5 ст.55 КПК встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав уважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Отже, саме правильність застосування слідчим або прокурором цієї норми є предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду аналізованої категорії скарг.
Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст.55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав уважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов. Так, слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва в ухвалі від 23.06.2015 зазначено, що, дослідивши постанову про відмову у визнанні потерпілим від 12.05.2015 на предмет її обґрунтованості, слідчий суддя доходить висновку, що слідчим зроблено загальне посилання на відсутність у матеріалах провадження даних, які свідчили б про те, що Особі 1 було завдано шкоди, однак на підтвердження такого свого висновку слідчий суддя не навів, які саме матеріали досудового розслідування дають підстави дійти такого висновку.
З повним текстом узагальнення можна ознайомитись на нашому
сайті.
© Закон і Бізнес
_03_03.png)
