Працівники патронатної служби не є суб’єктами декларування, оскільки держслужбовець не зобов’язаний виконувати їх доручення. Виняток становлять керівники патронатних служб, які можуть давати обов'язкові вказівки іншим працівникам.
Про це ідеться у роз'ясненні, затвердженому на засіданні Національного агентства з питань запобігання корупції.
Згідно із роз’ясненням, під «посадовими та службовими особами інших державних органів» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Державний службовець під час виконання своїх обов’язків не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про державну службу».
Наведене свідчить про відсутність обов'язковості будь-яких дій працівників патронатної служби, а тому й відсутність здійснення ними будь-яких функцій держави. Відповідно, працівники патронатної служби не є суб’єктами декларування.
Виняток становлять керівники патронатних служб, які можуть давати обов'язкові вказівки іншим працівникам патронатної служби.
Нагадаємо, що до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах, відповідно до Закону України «Про державну службу».
© Закон і Бізнес
_03_03.png)
