Верховний Суд зробив висновок щодо перевірки платника податків

Постанова

головуючого — Волкова О.Ф.,

суддів: Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., О.Б., Терлецького О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» до державної податкової інспекції в Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві (правонаступник ДПІ у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: приватне підприємство «Фірма «Володар», товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані», про визнання дій протиправними, скасування наказу про проведення перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень,

У квітні 2015 року товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 2.11.2012 №№0011592208, 0011602208, наказ ДПІ «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки» від 15.10.2012 №1560, визнати неправомірними дії ДПІ щодо визнання в акті перевірки від 22.10.2012 №879/22-08/31405650 правочинів нікчемними.

На обгрунтування позову послалось на те, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, а тому винесений наказ є протиправним, відповідно, і сама перевірка проведена протиправно. Взаємовідносини позивача з його контрагентами є реальними, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Суди встановили, що відповідач на підставі наказу №1560, виданого відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу, провів документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства у відносинах з ПП «Фірма Володар», ТОВ «Будівельна компанія «Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» за період з 1.01.2009 до 30.06.2012.

За результатами перевірки ДПІ склала акт від 22.10.2012 №879/22-08/31405650 та винесла податкові повідомлення-рішення від 22.11.2012: №0011592208, яким позивачу визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток на суму 20930 грн., з яких 16744 грн. — основний платіж та 4186 грн. — фінансові санкції; №0011602208, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 12193 грн., з яких 9754 грн. — основний платіж та 2439 грн. — фінансові санкції.

Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 13.06.2013 адміністративний позов задовольнив повністю.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.01.2014 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 25.02.2015 постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.06.2013 та Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 5.05.2015, залишеною без змін ухвалою КААС від 8.07.2015, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення.

ВАС ухвалою від 3.08.2015 відмовив у відкритті касаційного провадження.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, товариство з підстави, передбаченої п.5 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства, звернулось із заявою про його перегляд Верховним Судом, у якій просить ухвали ВАС від 3.08.2015, КААС від 8.07.2015 та постанову ОАСК від 5.05.2015 скасувати у частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказу №1560 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

На підтвердження невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах ВС висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права заявник надав постанову ВС від 27.01.2015 (справа №21-425а14).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС уважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка розглядається, суди, приймаючи рішення, зокрема, про відмову в задоволенні вимоги щодо скасування наказу №1560, виходили з того, що зміст наказу є достатнім для висновків про фактичну підставу для проведення відповідної перевірки, а оцінку процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС вже вирішувала спори цієї категорії. Так, у постанові, на яку посилається у своїй заяві товариство, міститься правовий висновок, відповідно до якого «право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов’язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену п.79.3 ст.79 ПК необов’язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім.

Такий висновок узгоджується з приписами пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК. <…>

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.2 ст.79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої».

У справі, яка розглядається, суди встановили, що в акті зазначено, що товариство проінформовано про проведення перевірки повідомленням від 15.10.2012 №524/22-08, яке разом з копією наказу №1560 направлено рекомендованим листом від 15.10.2012, однак доказів направлення та отримання позивачем вказаних документів суду не надано.

Оскільки судові рішення у справі, що розглядається, не відповідають правовому висновку, висловленому у постанові ВС від 27.01.2015 (справа №21-425а14), то заяву товариства слід задовольнити, а рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказу №1560 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

Заяву ТОВ «Маркет-Сервіс» задовольнити.

Ухвали ВАС від 3.08.2015, КААС від 8.07.2015 та постанову ОАСК від 5.05.2015 в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування наказу ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки» скасувати від 15.10.2012 №1560.

Позов у цій частині задовольнити.

Скасувати наказ ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки» від 15.10.2012 №1560.

Постанова є остаточною й не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п.3 ч.1 ст.237 КАС.

© Закон і Бізнес