Не рідко реалізація права на зміну предмету позову може мати наслідком заміну відповідача або залучення співвідповідача, а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
На це звертає увагу Окружний адміністративний суд міста Києва у своєму роз'ясненні щодо права позивача на зміну позовних вимог в рамках проекту
«Обізнаний – значить озброєний».
Як пояснили у ОАСК, у сторін процесу часто виникають суперечності з цього приводу, які породжують помилки при оформленні необхідних документів.
Відповідно до ст.137 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може збільшити або зменшити розмір позовних вимог протягом всього часу судового розгляду, а змінити підставу або предмет адміністративного позову лише до початку судового розгляду справи по суті.
Такі наміри позивач має викласти в заяві, яка повинна відповідати вимогам, які встановлені Кодексом для позовних заяв. Якщо заява не відповідатиме ст.106 КАСУ, суд своєю ухвалою поверне її позивачу. Суд також повертає заяву у випадку, якщо позивач намагатиметься змінити підставу і предмет позову одночасно.
Важливо пам’ятати, що підстава позову – це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутись до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Відтак, змінюючи одночасно предмет і підставу, позивач фактично оформлює новий позов, який повинен вже розглядатись в іншому провадженні.
Слід зазначити, що суд буде змушений відмовити позивачу у зміні позовних вимогу тому випадку, якщо позивач захоче змінити підставу чи предмет позову вже після початку розгляду справи по суті. Ухвала, винесена судом за результатами розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог, окремо оскаржуватись не може.
«Суд, при вирішенні питання про задоволення клопотання щодо зміни позовних вимог повинен перевірити, чи така зміна підстав або предмету позову стосується спірних правовідносин у справі. Якщо така зміна виходить за межі спірних правовідносин, то суд вмотивованою ухвалою відмовляє в задоволенні клопотання. Чому? Тому що в такому випадку це вже буде не зміною заявлених позовних вимог, а новим позовом до суду. Безумовно, у такому разі позивач має право подати до адміністративного суду новий позов, який розглядатиметься вже в іншому провадженні», - коментує суддя-спікер Окружного адмінсуду міста Києва Богдан Санін.
Не рідко реалізація права на зміну предмету позову може мати наслідком заміну відповідача або залучення співвідповідача, а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Від імені позивача змінити адміністративний позов може його представник, який діє на основі договору, але лише за умови, якщо таке право спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (Ч.2 ст.59 КАСУ).
Якщо внаслідок зміни позовних вимог у відповідача виникла потреба у додатковому часі для ознайомлення з матеріалами, то відповідно до ч.2 ст.137 КАСУ, суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає йому строк, достатній для його підготовки у зв’язку із зміною позивачем позовних вимог.
Важливий аспект, який часто хвилює позивачів при зміні позовних вимог –доплата або повернення судового збору. Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. А у разі зменшення розміру позовних вимог, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
У випадку, якщо зміна позовних вимог тягне за собою зміну підсудності справи, то суд уповноважений передати справу до іншого суду відповідно до ст. 22 КАСУ.
© Закон і Бізнес
_03_03.png)
