Верховний Суд зробив висновок щодо проведення зустрічних звірок

головуючого — Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

У листопаді 2014 року ТОВ звернулося до суду з позовом до ДПІ, у якому з урахуванням зміни позовних вимог просило: визнати протиправними дії з проведення зустрічної звірки ТОВ щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період із 1.05 по 31.07.2014 та з оформлення результатів зустрічної звірки ТОВ у формі акта від 18.08.2014 №2498/26-55-22-08/36677409 про неможливість проведення вказаної звірки; заборонити вчиняти дії із внесення змін до облікових даних платника ТОВ, зокрема, до інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі до бази даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України»; зобов’язати ДПІ відновити в облікових даних платника ТОВ в усіх базах даних, зокрема в ІС «Податковий блок» та ССПЗ, показники сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

На обгрунтування позову ТОВ послалося на те, що ДПІ порушило вимоги Податкового кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ від 27.06.2010 №1232, Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами Державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПАУ від 22.04.2011 №236 (чинних на час виникнення спірних відносин) під час проведення зустрічної звірки ТОВ та складання акта.

Суди встановили, що 18.08.2014 року відповідно до п.73.5 ст.73 ПК ДПІ вчинила заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період із 1.05 по 31.07.2014, внаслідок чого склала акт від 18.08.2014 №* «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1.05 по 31.07.2014».

На підставі зазначеного акта ДПІ внесла зміни щодо показників податкового кредиту та податкових зобов’язань ТОВ до ІС «Податковий блок».

Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 1.12.2014 відмовив у задоволенні позову.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 17.02.2015 скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов частково: визнав протиправними дії ДПІ: з проведення зустрічної звірки ТОВ щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1.05 по 31.07.2014; з оформлення результатів зустрічної звірки ТОВ у формі акта від 18.08.2014; із внесення змін до облікових даних ТОВ у ІС «Податковий блок» на підставі акта від 18.08.2014; зобов’язав ДПІ відновити в облікових даних ТОВ у ІС «Податковий блок» показники сум, задекларованих позивачем. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 17.04.2015 відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі п.5 ч.5 ст.214 КАС, погодившись із висновками суду апеляційної інстанції.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС, ДПІ зазначає, що в доданій до заяви ухвалі ВАС від 11.12.2013 (справа №К/800/20111/13) по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення п.73.5 ст.73 ПК. Просить рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов’язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.

У п.61.1 ст.61 цього кодексу визначено, що податковий контроль — це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК).

Відповідно до ст.71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів — це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп.72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з п.73.5 ст.73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному КМ.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено порядком.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, згідно з пп.4.4 п.4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, зокрема у зв’язку із встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання <…>.

При подальшому залученні суб’єкта господарювання (посадових осіб суб’єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави колегії суддів Судової палати в адміністративних справах ВС уважати, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Внесена до ІС «Податковий блок» інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Оскільки у справі, що розглядається, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права щодо спірних правовідносин, а рішення судів апеляційної і касаційної інстанцій наведеним висновкам не відповідають, ухвала ВАС від 17.04.2015 і постанова КААС від 17.02.2015 підлягають скасуванню, а постанова ОАСК від 1.12.2014 — залишенню в силі.

Керуючись стст. 241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

Заяву ДПІ у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві задовольнити.

Постанову КААС від 17.02.2015 та ухвалу ВАС від 17.04.2015 скасувати, постанову ОАСК від 1.12.2014 залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.

© Закон і Бізнес