Українським законодавством встановлено чіткий порядок внесення змін до контракту про військову службу — будь-які зміни повинні відбуватися за письмовою згодою сторін, а продовження контракту повинне оформлятися відповідним наказом командира військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець.
До такого висновку дійшов суд у справі військовослужбовця, якого, попри те, що контракт на службу було оформлено на місяць, не відпускали з зони АТО більше року.
Так, як пояснили в УГСПЛ, у 2014 році частину бійців через бюрократичні процедури не встигли оформити в рамках другої хвилі мобілізації. Оскільки третя хвиля ще не розпочалася, у Рівненському військкоматі запропонували укласти контракт про проходження військової служби. Контракт було укладено на місяць, проте хлопці провели у зоні АТО півтора року і більшість з тих, хто підписав такий контракт, перебувають там досі.
Проаналізувавши це питання, юристи Рівненської громадської приймальні УГСПЛ виявили й нові порушення. Наприклад, багатьом хлопцям під час підписання контракту не видали його примірник, що прямо суперечить законодавству.
Від імені одного з військовослужбовців координатор та юрист громадської приймальні Марія Цип’ящук підготувала та подала адміністративний позов до суду. Суд в свою чергу встановив неправомірність бездіяльності військової частини щодо невирішення питання про звільнення військовослужбовця з військової служби. Українським законодавством встановлено чіткий порядок внесення змін до контракту — будь-які зміни повинні відбуватися за письмовою згодою сторін, а продовження контракту повинне оформлятися відповідним наказом командира військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець. Жодних подібних дій з боку військової частини, яка була відповідачем у справі, здійснено не було. Судзобов’язав військову частину припинити (розірвати) контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
В УГСПЛ зауважили, що питання розірвання контракту про проходження військової служби постало в Україні після того, як у липні 2014 року до Закону “Про військовий обов’язок і військову службу” було внесено зміни. Зокрема, стосовно того, що дія контрактів про проходження громадянами України військової служби продовжується до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації (підпункт 2 п.9 ст. 23 Закону).
“Такі оновлені норми відразу викликали дискусії серед юристів — розповідає юрист приймальні Марія Цип’ящук — При цьому, суди однозначно ставали на сторону Міністерства оборони України і відмовляли у розірванні контрактів, дія яких скінчилася. У нашому випадку ситуація дещо інша — адже військкомат уклав контракт тривалістю в один місяць. Такий строк не передбачений чинним законодавством і суперечить іншим пунктам контракту. Власне, через це ми вирішили піти шляхом визнання контракту недійсним через введення військовослужбовців в оману (їх запевняли, що через місяць дія контракту буде закінчена) та через недотримання істотних умов при його укладенні. Судовий розгляд був досить тривалим, адже представники військової частини жодного разу не з’явилися у судове засідання. Разом з тим, ми розуміємо, що це пов’язано не з тим, що військова частина з неповагою ставиться до суду — а, швидше, із відсутністю кваліфікованих кадрів у цій частині та напруженою ситуацією на передовій”.
Наразі юристами приймальні вже подані позови від імені інших військових, які опинилися у подібній ситуації.
© Закон і Бізнес
_03_03.png)
