Суд зробив висновок щодо права на землі залізничного транспорту

Іменем України
Постанова

головуючого — Барбари В.П.,

суддів: Берднік І.С., Волкова О.Ф., Григор’євої Л.І., Гриціва М.І., Гуменюка В.І.,

               Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Коротких О.А.,

               Кривенди О.В., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Охрімчук Л.І.,

               Панталієнка П.В., Потильчака О.І., Романюка Я.М., Самсіна І.Л.,

               Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Терлецького О.О., Шицького І.Б., Яреми А.Г.,

розглянувши у відкритому спільному судовому засіданні заяву Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 2.10.2014 у справі №909/247/14 за позовом ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, фізичної особи-підприємця Особи 1 про визнан­ня недійсним рішення та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

У березні 2014 року ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» звернулося до суду із позовом до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та підприємця Особи 1 про визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради від 22.03.2002 №209/-3/2002 у частині продажу земельної ділянки площею 90,65 м² за Адресою 1 підприємцю Особі 1 і визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки від 27.05.2002, укладеного між відповідачами.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2014, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою ВГС від 2.10.2014 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 залишено без змін.

Залишаючи без змін судові рішення у справі, ВГС виходив із того, що як установлено судами попередніх інстанцій, спірна земельна ділянка, стосовно якої прийнято оскаржуване рішення, розташована у межах населеного пункту, з огляду на що та відповідно до ст.12 Земельного кодексу суди дійшли правомірного висновку про наявність у Яремчанської міської ради Івано-Франківської області повноважень із розпорядження спірною земельною ділянкою. Оскільки під час вирішення спору позивач не надав належних доказів, які б підтверджували віднесення спірної земельної ділянки до земель залізничного транспорту, а відтак і право позивача на користування нею, висновок судів попередніх інстанцій, що рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області не порушує право позивача, є обгрунтованим, а отже, правомірною є і відмова у скасуванні цього рішення. Водночас суди визнали таким, що не підтверджує право позивача на спірну земельну ділянку, наданий позивачем План смуги відведення земель лінії залізниці 1994 року. ВГС також погодився і з висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні решти позовних вимог, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення ради.

У заяві про перегляд постанови суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.111¹⁶ Господарського процесуального кодексу, ДТГО «Львівська залізниця» просить скасувати постанову ВГС від 2.10.2014 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідачів на користь ДТГО «Львівська залізниця» судові витрати, понесені у зв’язку з розглядом судами цієї справи, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст.21 Цивільного кодексу, стст.12, 65, 68, 84, ч.5 ст.116, стст.125, 126, 149, 152, 155 ЗК, стст.11, 23 закону «Про транспорт», ст.6 закону «Про залізничний транспорт», п.34 ч.1 ст.26 закону «Про місцеве самоврядування».

В обгрунтування заяви надано копії постанов ВГС від 23.04.2015 у справі №909/1191/14, від 7.05.2014 у справі №911/3427/13, ухвал Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8.10.2014 у справі №6-31469св14, від 21.11.2012 у справі №6-32284св12, від 3.12.2014 у справі №6-28538св14 та ухвали Вищого адміністративного суду від 16.01.2014 у справі №К/9991/66230/12, в яких, на думку заявника, суди касаційної інстанції, застосувавши до спірних правовідносин ті самі норми матеріального права, на підставі наданих позивачем планів смуг відведення земель лінії залізниці дійшли висновку, що спірні земельні ділянки використовуються як смуги відведення залізниці під залізничним полотном та його облаштуванням, а отже, належать до земель залізничного транспорту і не можуть передаватися у приватну власність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ДТГО «Львівська залізниця», Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах, Судова палата у цивільних справах і Судова палата в адміністративних справах ВС дійшли висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції положень стст.68, 84 ЗК, стст.11, 23 закону «Про транспорт», ст.6 закону «Про залізничний транспорт», ВС виходить із нижченаведеного.

При вирішенні справи судами встановлено, що при проведенні інвентаризації земель смуги відведення ДТГО «Львівська залізниця» для виготовлення державних актів на право постійного землекористування підрядною організацією товариства з обмеженою відповідальністю «Західзем» по відокремленому підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» виявлено, що у межах залізничної колії станції Яремче в смузі відведення залізниці на ділянці з прив’язкою до колії на км 59 + 100 м у смузі відведення на відстані 16 м від осі колії розташована будівля магазину, земельну ділянку під якою передано у приватну власність підприємцю Особі 1, проте ширина смуги відведення залізниці у цьому місці становить 20 м від осі головної колії.

Рішенням Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 22.03.2002 №209-3/2002 «Про продаж земельних ділянок у приватну власність для здійснення підприємницької діяльності» вирішено продати у приватну власність підприємцю Особі 1 земельну ділянку площею 90,65 м², розташовану за Адресою 1, для обслуговування магазину (п.3 рішення).

27.05.2002 між виконавчим комітетом Яремчанської міської ради і підприємцем Особою 1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого продавець на підставі рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 22.03.2002 №209-3/2002 продав, а покупець купив земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування магазину, розташовану на території Яремчанської міської ради за Адресою 1, площею 90,65 м², згідно з планом земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.6 закону «Про залізничний транспорт» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі, що надаються в користування залізничному транспорту загального користування, та їх склад визначаються законом «Про транспорт».

Смуга відведення — це землі залізничного транспорту, що зайняті залізничним полотном, інженерними та штучними спорудами, обладнанням, лінійно-колійними та іншими технологічними будівлями, пристроями залізничної сигналізації, енергетики та зв’язку, лініями електропостачання, захисними лісонасадженнями, спорудами тощо (ч.2 ст.6 закону «Про залізничний транспорт» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч.1 ст.11 закону «Про транспорт» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об’єктів транспорту.

Частиною 1 ст.23 закону «Про транспорт», яка кореспондується з положеннями ст.68 ЗК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

За таких обставин наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено законом.

Як установлено судами, згідно з Планом смуги відведення земель лінії Івано-Франківськ — Держкордон Львівської залізниці 1994 року, погодженим у тому числі й головою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, ширина смуги відведення залізниці на спірній земельній ділянці становить 20 м від осі головної колії, в межах якої на відстані 16 м від осі колії розташована будівля магазину, земельну ділянку під якою передано у приватну власність підприємцюОсобі 1. Згідно з цим Планом ДТГО «Львівська залізниця» є землекористувачем спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЗК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями (п.«б» ч.3 ст.84 ЗК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч.2 ст.84 ЗК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Враховуючи викладене, спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, а саме до земель залізничного транспорту, які не можуть передаватися у приватну власність, тому міська рада не мала законних повноважень щодо розпорядження землями такої категорії.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1—3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу, зокрема у зв’язку з невідповідністю змісту правочину ЦК, іншим актам цивільного законодавства.

Відтак, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.05.2002, укладений між виконавчим комітетом Яремчанської міської ради та підприємцем Особою 1 на підставі незаконного рішення Яремчанської міської ради ­Івано-Франківської області від 22.03.2002 в частині продажу останньому земельної ділянки площею 90,65 м², розташованої за Адресою 1, має бути визнано недійсним.

Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а їх висновок про наявність у Яремчанської міської ради Івано-Франківської області повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і відсутність підстав для задоволення позову, є необгрунтованим та суперечить наведеному вище.

За таких обставин заява ДТГО «Львівська залізниця» підлягає задоволенню, а постанова ВГС від 2.10.2014, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2014 — скасуванню, а порушене право позивача відповідно до пп.2, 10 ч.2 ст.16 ЦК — захисту шляхом визнання незаконним рішення Яремчанської міської ради ­Івано-Франківської області від 22.03.2002 №209-3/2002 «Про продаж земельних ділянок у приватну власність для здійснення підприємницької діяльності» у частині продажу підприємцю Особі 1 земельної ділянки площею 90,65 м², розташованої за Адресою 1, та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.05.2002, укладеного між виконавчим комітетом Яремчанської міської ради та підприємцем Особою 1.

Разом із тим відповідно до ч.6 ст.49 ГПК у разі зміни судового рішення без направлення справи на новий розгляд Верховний Суд змінює і розподіл судових витрат, а тому обов’язок зі сплати судового збору покладається на відповідачів.

Керуючись стст.49, 111¹⁶, 111²³, 111²⁴, 111²⁵ ГПК, Судова палата у господарських справах, Судова палата у цивільних справах і Судова палата в адміністративних справах ВС

Заяву Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» задовольнити.

Скасувати постанову ВГС від 2.10.2014, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2014 у справі №909/247/14.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати незаконним рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 22.03.2002 №209-3/2002 «Про продаж земельних ділянок у приватну власність для здійснення підприємницької діяльності» у частині продажу підприємцю Особі 1земельної ділянки площею 90,65 м², розташованої за Адресою 1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.05.2002, укладений між виконавчим комітетом Яремчанської міської ради та підприємцем Особою 1.

Стягнути з Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (код 04054286) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» (код 25910967) 3532,20 грн. (три тисячі п’ятсот тридцять дві гривні двадцять копійок) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Особи 1 (ідентифікаційний номер 1) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» (код 25910967) 3532,20 грн. (три тисячі п’ятсот тридцять дві гривні двадцять копійок) витрат зі сплати судового збору.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Івано-Франківської області.

Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.111¹⁶ ГПК.

© Закон і Бізнес