Використання формулювань, які можуть стати підставами для твердження про небезсторонність суду, є порушенням процесуального закону. До такого висновку дійшов ВСУ у постанові від 19 травня 2015 року №21-181а15.
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
19 травня 2015 року м.Київ №21-181а15
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду у складі:
головуючого — Кривенка В.В.,
суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В.,
Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л.,
Терлецького О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 1 до Президента Порошенка П.О. про визнання незаконним указу «Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році» від 17.02.2015 №88/2015,
ВСТАНОВИЛА:
25 лютого 2015 року Особа 1 звернувся до Вищого адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати незаконним указ №88/2015, вважаючи його виданим із порушенням терміну.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 2.03.2015 позовну заяву Особи 1 залишив без руху у зв’язку з тим, що вона подана без дотримання вимог процесуального закону. Зокрема, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, не відповідає приписам п.4 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства, не підтверджений належними доказами, а додані до заяви документи не містять інформацію щодо предмета доказування, а саме — протиправності дій та бездіяльності відповідача. Крім того, позивач просив вирішити питання щодо прав, обов’язків та інтересів осіб, які не заявляли позов до Президента, однак не додав до позовної заяви документ щодо представництва цих осіб та не зазначив їх правовий статус з урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.106 КАС.
Позивачу встановлено строк для усунення недоліків до 16.03.2015.
12.03.2015 Особа 1 подав до ВАС уточнення до позову, в якому зазначив, що при посиланні на п.4 ч.1 ст.106 КАС суддя, порушуючи правила суддівської етики, процитував інший пункт норми закону, чим ввів його в оману. Також позивач зазначив, що суд порушив вимоги процесуального закону, безпідставно залишивши його позовну заяву без руху.
ВАС ухвалою від 18.03.2015 позовну заяву Особи 1 до Президента Порошенка П.О. про визнання незаконним указу №88/2015 повернув позивачу. Своє рішення суд обгрунтував тим, що Особа 1 не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 2.03.2015, в установлений строк.
Не погоджуючись із ухвалою ВАС від 18.03.2015, Особа 1 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстав, установлених п.3 ч.1 ст.237 КАС (у редакції до 28.03.2015), в якій просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти нове судове рішення по суті позову.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що указ №88/2015 виданий з порушенням вимог закону «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 №2232-ХІІ, яким установлено, що указ Президента публікується в засобах масової інформації не пізніше як за місяць до закінчення поточного року, тому вважає, що він мав бути оприлюднений у листопаді — грудні 2014 року, а не наприкінці лютого 2015 року.
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС установила таке.
Положення стст.104—109 КАС регулюють питання форми і змісту позовної заяви, права й обов’язки учасників цього етапу судового провадження, визначають повноваження суду, встановлюють види судових рішень, підстави та умови їх постановлення. Призначення цього етапу полягає в забезпеченні своєчасного й оперативного розгляду звернення особи до суду з метою захисту порушених її прав, свобод чи інтересів. На ньому вирішуються питання, пов’язані з можливістю відкриття судового провадження та організацією його здійснення. При цьому на зазначеному рівні не вирішуються питання, які стосуються змісту (суті) позову.
Відповідно до ч.1 ст.108 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених ст.106 цього кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За ч.2 цієї ж статті, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Згідно із ч.3 стст.108, 109 КАС за наявності обставин, передбачених цими нормами, постановлюється ухвала про повернення позовної заяви або про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Як убачається зі змісту оскарженої ухвали, підставами для залишення позовної заяви без руху стало невиконання позивачем вимог до позовної заяви, передбачених ч.1 ст.106 КАС, зокрема щодо змісту вимог позову та викладу обставин, якими обгрунтовуються ці вимоги.
Водночас суд указав, що позивачу необхідно було зазначити обставини (відомості) про конкретні випадки порушення його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, із зазначенням дій (бездіяльності) відповідача, внаслідок яких відбулося таке порушення, з посиланням на докази або додати документи щодо представництва осіб, чиї права, свободи та інтереси були порушені відповідачем.
Разом з тим такі висновки суду не вказують на недоліки позовної заяви, а містять судження, що стосуються суті позовних вимог, які тягнуть за собою постановлення інших за значенням судових рішень.
Поєднання в одному судовому рішенні різних за змістом правових висновків, а також використання в ньому формулювань, які, якщо зважити на юридичну природу оскарженої ухвали й можливе виконання її умов, за перспективи судового розгляду можуть стати підставами для твердження про небезсторонність суду, є порушенням вимог процесуального закону, за яких ухвала не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням позовної заяви до ВАС як суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене заява Особи 1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись пп.2 п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII, стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 1 задовольнити частково.
Ухвалу ВАС від 18.03.2015 про повернення позовної заяви позивачу скасувати, а позовну заяву направити до того самого суду для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.
© Закон і Бізнес