Вартість частини майна, що підлягає виплаті, повинна відповідати ціні чистих активів товариства, яка визначається на підставі балансу, складеного на дату виходу учасника. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 18 листопада 2014 року №3-182гс14.
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
18 листопада 2014 року м.Київ №3-182гс14
Судова палата у господарських справах Верховного Суду у складі:
головуючого — Барбари В.П.,
суддів: Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Слайсинг» про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 6.08.2014 в справі №910/10168/13 за позовом Особи 1 до ТОВ «Слайсинг» про стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА:
До Верховного Суду звернулося ТОВ «Слайсинг» із заявою про перегляд постанови ВГС від 6.08.2014 у справі №910/10168/13.
Заяву мотивовано тим, що у справах №№5/10, 5023/091/11, 31/137, 14/26(2-29/08),
922/934/13-г, 18/2350/12 ВГС, застосувавши до спірних правовідносин одні й ті самі норми матеріального права, дійшов висновку, що вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який виходить (виключається) із товариства, має визначатися з розрахунку вартості всього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов’язань товариства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах ВС уважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
При вирішенні справи господарськими судами встановлено, що 28.11.2011 Особа 1 звернулася до ТОВ «Слайсинг» із заявою про вихід зі складу учасників товариства з 5.03.2012, в якій просила виплатити їй вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства, згідно з порядком та у строки, передбачені законодавством. Для визначення об’єктивної вартості майна товариства позивач просила провести його експертну оцінку.
Статтею 148 Цивільного кодексу передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше, ніж за 3 місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Відповідно до ч.2 ст.148 ЦК учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, пропорційної частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Згідно з ч.3 ст.148 ЦК спори, що виникають у зв’язку з виходом учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
Як установлено судами, відповідно до пп.4.1.3, 17.2, 17.4—17.6 статуту ТОВ «Слайсинг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засновники (учасники) товариства мають право вийти в передбаченому цим статутом порядку зі складу товариства. Засновник (учасник), який виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна (пропорційної частці засновника (учасника) у статутному капіталі), а також порядок і строки її виплати встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення згоди між сторонами вартість частини майна, що підлягає виплаті, визначається за допомогою експертної оцінки, пропорційно розміру частки засновника (учасника) в статутному фонді товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому ця особа вийшла із товариства, в строк до 12 місяців із дня виходу. Засновнику (учаснику), який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством у цьому році до моменту його виходу.
Згідно з ст.54 закону «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Відповідно до ч.1 ст.190 ЦК майном як особливим об’єктом уважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. За змістом ч.1 ст.66 та ст.139 Господарського кодексу, майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне значення, виробляються чи використовуються в діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.
Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати ціні чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.
Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився і ВГС, про те, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, визначається виключно із дійсної (ринкової вартості) об’єкта оцінки, з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об’єктів нерухомого майна, без урахування іншого майна товариства, є необгрунтованими.
За таких обставин заява ТОВ «Слайсинг» підлягає частковому задоволенню, а постанова ВГС від 6.08.2014 — скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись стст.11114, 11123—11125 ГПК, Судова палата у господарських справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ТОВ «Слайсинг» задовольнити частково.
Постанову ВГС від 6.08.2014 у справі №910/10168/13 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.11116 ГПК.
© Закон і Бізнес