ВС зробив висновок щодо банкрутства казенних підприємств

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 28.05.2014 у справі №04/05/10-01-14-05-08/4129 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельне підприємство «Діоніс» до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» про визнання банкрутом,

У серпні 2014 року до ВС звернувся заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі ДАК «Хліб України» із заявою про перегляд постанови ВГС від 28.05.2014 у справі №04/05/10-01-14-05-08/4129 із підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.111¹⁶ Господарського процесуального кодексу, в якій просив скасувати постанови судів касаційної, апеляційної, першої інстанцій та ухвалити нове рішення, яким припинити провадження у справі про банкрутство ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів».

Підставою для перегляду постанови заявник уважає неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ч.5 ст.5 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, що діяла до моменту набуття чинності законом від 22.12.2011 №4212-VI) та закону «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Заяву мотивовано тим, що суд касаційної інстанції в цій справі, залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 та постанову Господарського суду Черкаської області від 25.12.2013 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, погодився з висновками судів про те, що ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» не належить до об’єктів права державної власності, а тому відсутні правові підстави для застосування в цій справі приписів ч.5 ст.5 закону про банкрутство.

На обгрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, на думку заступника Генерального прокурора, ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах, заявником надано копії постанов ВГС від 27.02.2013 у справі №7/1-08, від 29.07.2014 у справі №10/85/Б, від 20.08.2013 у справі №1/102-Б (7/109-Б).

Зокрема, у справах №7/1-08 (про банкрутство ДП державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»), №10/85/Б (про банкрутство ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Чернівецький комбінат хлібопродуктів») суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо припинення провадження у справах про банкрутство з огляду на те, що до боржників не можуть бути застосовані положення закону про банкрутство в частині санації чи ліквідації, оскільки зазначені підприємства включено до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації відповідно до закону «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Генеральної прокуратури, ДАК «Хліб України», ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів», перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах ВС уважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.11.2000 за заявою ТОВ «ВТП «Діоніс» порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» у порядку загальних норм закону про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.07.2002 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 25.12.2013, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014, ДАК «Хліб України» відмовлено в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство боржника, зняття обтяжень на майно, накладених у ме­жах провадження у справі, направлення копії ухвали у відповідні органи державної реєстрації обтяжень майна; задоволено клопотання голови комітету кредиторів ТОВ «КХП «Тальне», а саме — визнано ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бакуменка В.І., якого зобов’язано вчинити певні дії у ліквідаційній процедурі.

ВГС, залишаючи без змін зазначені судові рішення постановою від 28.05.2014, дійшов висновку про те, що оскільки боржник не належить до об’єктів права державної власності, до нього відповідно до вимог закону про банкрутство може бути застосовано ліквідаційну процедуру.

Проте з такими висновками суду касаційної інстанції погодитися не можна з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.1.1 статуту ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» (перереєстрованого розпорядженням голови Тальнівської районної державної адміністрації від 8.06.98 №153) засновником (власником) ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» є ДАК «Хліб України». Підприємство створено шляхом реорганізації ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» на виконання постанови КМ «Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств» від 15.11.97 №1218 рішенням спостережної ради ДАК «Хліб України» від 10.03.98, протокол №3, зареєстровано Тальнівською районною державною адміністрацією, реєстраційний №76 від 8.06.98, ідентифікаційний код 00952551, місцезнаходження: Черкаська область, м.Тальне, вул. Вокзальна, 93.

Пунктами 4.1, 4.3 статуту передбачено, що майно підприємства становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі підприємства. Майно ДАК «Хліб України» передається підприємству в користування. Підприємство має право вчиняти щодо майна компанії будь-які дії тільки з дозволу компанії. Майно, набуте підприємством в результаті власної господарської діяльності, належить компанії на праві власності.

Майно, передане ДАК «Хліб України» підприємству в користування, повертається компанії в натуральній формі (п.8.6 статуту).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців боржник є дочірнім підприємством ДАК «Хліб України», ідентифікаційний код 00952551, місцезнаходження: Черкаська область, м.Тальне, вул. Вокзальна, 93.

Відповідно до закону «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (додаток №1) до переліку підприємств — об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, органом управління яких є Міністерство аграрної політики, віднесено ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів», ідентифікаційний код 00952551, місцезнаходження: Черкаська область, м.Тальне, вул. Вокзальна, 93.

Статтею 4 закону про банкрутство (у редакції, що діяла до моменту набуття чинності законом від 22.12.2011 №4212-VI) передбачено, що відповідно до цього акта щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до ч.5 ст.5 закону про банкрутство положення цього акта застосовуються до юридичних осіб — підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об’єктів.

Частиною 3 ст.214 Господарського кодексу передбачено, що до державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об’єктів, що не підлягають приватизації.

Отже, чинним законодавством установлено заборону здійснення банкрутства державних підприємств, приватизація яких заборонена законом, шляхом уведення ліквідаційної процедури до виключення їх у встановленому порядку з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

За таких обставин висновок ВГС про наявність правових підстав для застосування до боржника ліквідаційної процедури є передчасним.

Оскільки суд касаційної інстанції при вирішенні цієї справи неправильно застосував норми матеріального права, то заява заступника Генерального прокурора підлягає частковому задоволенню, а постанова ВГС від 28.05.2014 — скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 111²³—111²⁵ ГПК, Судова палата у господарських справах ВС

Заяву заступника Генерального прокурора задовольнити частково.

Постанову ВГС від 28.05.2014 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.111¹⁶ ГПК.

© Закон і Бізнес